Учебная работа. Розробка алгоритму визначення коду товару за УКТЗЕД
Розробка алгоритму визначення коду товару за УКТЗЕД
Реферат
З
дисципліни «Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності»
На
тему: «Розробка алгоритму визначення коду товару за УКТЗЕД»
Вступ
Застосування різних форм державного регулювання
у зовнішньоекономічних відносинах України з країнами світу вимагає, перш за
все, визначення об‘єкту зовнішньоекономічних операцій. Об’єктом
застосування таких державних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності,
як тарифні та нетарифні методи, в нашій країні визначено товар. Наявність лише
найменування товару є недостатньою для однозначного розуміння та визначення
об’єкту регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці існує
система цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про
товар, його склад або призначення та інші характеристики, що не враховані в
найменуванні товару. Збільшення обсягів і ускладнення структури
зовнішньої торгівлі, участь в міжнародних торговельних операціях сотень тисяч
найменувань товарів, викликали до життя потребу в узгодженні правил організації
і побудови системи товарних номенклатур. Міжнародне співробітництво в даній
сфері було спрямовано на розробку і застосування уніфікованої товарної
номенклатури, здатної: — використовувати єдиний понятійний апарат, що полегшує
діяльність митних органів, експертів, учасників міжнародних переговорів, а
також виробників, експортерів, імпортерів і перевізників товарів; —
забезпечити однакову класифікацію всіх товарів, що обертаються в міжнародній
торгівлі, на прийнятній для всіх сторін основі; — здійснювати
зіставлення національних статистик зовнішньої торгівлі для аналізу і порівняння
даних світової торгівлі.
Зростання обсягу і значення міжнародної
торгівлі, тенденція до уніфікації і стандартизації зовнішньоторговельної
документації, потреби обміну статистичними даними поставили питання
необхідності розробки єдиного міжнародного документа, який встановлює більш
чіткі і деталізовані правила класифікації товарів, що знаходяться в
міжнародному товарообігу. Розробка цього документа велася при участі експертів
з різних країн, представників міжурядових, неурядових і національних
організацій.
В основу побудови нової системи класифікації
була покладена Брюссельська тарифна номенклатура, а також стандартна міжнародна
торгова класифікація ООН. Крім того, було використано більше десятка різних
міжнародних і національних класифікаційних систем, у тому числі і митних. У
результаті проведеної роботи була підготовлена нова система класифікації
товарів, що одержала назву Гармонізованої системи опису і кодування товарів
(ГС), невід’ємною частиною якої є Номенклатура (товарів) гармонізованої системи
(НГС).
Діюча Українська класифікація товарів
зовнішньоекономічної діяльності розроблена на базі Гармонізованої системи опису
та кодування товарів.
Розділ 1. Українська класифікація
товарів зовнішньоекономічної діяльності. Загальні відомості згідно до
законодавчо-нормативних актів
Митний Кодекс України надає такі відомості про
Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності:
Українська класифікація товарів
зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої
системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф
України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами,
групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові
коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації
використовується сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий знаки цифрового коду.
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної
митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
) відстеження та облік змін і доповнень до
Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень
щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
) підготовку пропозицій щодо внесення змін до
УКТ ЗЕД;
) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та
введення додаткових одиниць виміру;
) забезпечення однакового застосування всіма
митними органами правил класифікації товарів;
) прийняття рішень щодо класифікації та
кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
) своєчасне ознайомлення суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є
конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
) здійснення інших функцій, необхідних для
ведення УКТ ЗЕД.
Товари при їх декларуванні підлягають
класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до
класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності
класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу
декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості,
необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного
оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну
документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення
товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має
право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару
розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого
декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності
щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової
інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних
платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією
товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним
органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято
на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним
недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у
нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво
вплинуло на характер цього рішення.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів
для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому
законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації
товару декларант або уповноважена ним особа має Право оскаржити це рішення у
порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Висновки інших органів, установ та організацій
щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний
або довідковий характер.
Згідно із постановою КМУ від 21
травня 2012 р. № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили
чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» для виконання функцій з
ведення УКТЗЕД <#"602004.files/image001.gif">
Як видно з таблиці 2, УКТЗЕД має
п’ять рівнів класифікації, що побудовані за ступенем зростання деталізації і
відповідної кількості цифрових знаків кодування.
Перший рівень — розділи. Їх в УКТЗЕД
21. На цьому рівні товари згруповані за галузями господарства. Наприклад, у
розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у ІІ —
продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VІІ — пластмаси та
вироби з них; каучук і гумові вироби. Отже, напочатку необхідно визначити, до
якої галузі можно віднести товар. Порядковий номер розділу не використовується
в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТЗЕД.
Другий рівень — групи. Всього їх 97.
У них товари згруповані згідно:
— з матеріалом, з якого вони
виготовлені;
— з функціями, які вони
виконують;
зі ступенем обробки ;
Цьому рівню відповідають цифрові
позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у
десятизначному коді товару.
Третій рівень — товарні позиції.
Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками.
Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
Четвертий рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша
деталізація.
Товарні підпозиції — це шестизначні
коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
Тож, виходячи з цих даних можна
розробити наступний алгоритм визначення коду товару за УКТЗЕД:
1. Визначення галузі господарства,
до якої відноситься товар для визначення розділу.
2. Визначення групи в
залежності від матеріалу виробництва, ступеню обробки та функцій, які виконує
товар,.
. Визначення товарної позиції
товару, зважаючи на більш специфічні ознаки, наприклад, вид сировини, статево
вікову ознаку та ін.
. Визначення товарної
підпозиції, за умови більшої деталізації ознак товару.
. Визначення кінцевого коду
товару (товарної підкатегорії), взявши до уваги додаткові критерії товару.
Висновки
Українська класифікація товарів
зовнішньоекономічної діяльності — систематизований перелік товарів, який
включає в себе код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО).
Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТЗЕД:
— групи товарів не повторюються
по змісту;
— перелічені всі товари, що
можуть перетинати кордон;
— для виключення можливості
присвоєння декількох кодів товару в залежності від застосування критерію
матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення, класифікація товарів
здійснюється відповідно до вимог «Основних правил інтерпретації
класифікації товарів». таким чином, система кодування забезпечує
високий ступінь деталізації номенклатури товарів. Це має особливе значення для
її застосування в національних товарних номенклатурах: держави, не порушуючи
відповідних міжнародно-правових норм, що закріплюють основи системи кодування,
одержують можливість у відомих межах змінювати рівень деталізації, виходячи з
національних інтересів. Розроблена система кодування дозволяє при необхідності
провести подальше розширення номенклатури товарів без порушення системи
класифікації. Вона передбачає резерв для включення нових чи специфічних
товарів.
список використаних джерел
. Гребельник О. П. Основи
зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Київ. держ. торг.-екон.
ун-т, 1996. — 78 с.
. Гребельник О.П. Митне
регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. — К.: Київ. Нац..
торг.-екон. Ун-т, 2006 — 396 с.
. основы таможенного дела в
Украине // Под ред. Н. Н. Кален-ского, П. В. Пашко. — К.: О-во
«знание«, КОО, 2003. -493 с.
. «Митний Кодекс
України» Закон України від 13.03.2012 N 4495-VІ
. Постанова КМУ від 21 травня
2012 р. № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили
чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
