Учебная работа. Торговельно-економічні відносини України та США на сучасному етапі

Торговельно-економічні відносини України та США на сучасному етапі

Торговельно-економічні відносини України та США на сучасному етапі

Постановка проблеми. Економічна співпраця між країнами є необхідним елементом розвитку світогосподарської системи, адже дає змогу отримувати вигоду обидвом сторонам. В умовах війни з Росією ця країна розглядається лише як політичний партнер. Для України торговельно- економічне співробітництво зі США, які є найбільшою економікою світу, становить значний інтерес, особливо в умовах російської агресії, яка вимагає геополітичних змін в економічній співпраці. Крім того, економічні контакти зі США, окрім економічної вигоди, створюють позитивний імідж для української економіки, який свідчить про надійність України як торговельного та економічного партнера.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика торговельно-економічних відносин України зі США не є новою. Важливість та доцільність посилення таких форм співпраці висвітлена в роботах Т. Буркат [1, с. 2], Ю. Козака [2, с. 125], Т. Мединської [3, с. 2], В. Педоса [4, с. 128], Ю. Попової [5, с. 109- 110], Н. Зарицької [6, с. 32]. Доцільно відзначити, що в наукових працях недостатньо аналізуються можливості посилення двостороннього співробітництва.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. На сучасному етапі активно розглядаються можливості економічної співпраці України та ЄС, однак відійшли на другий план економічні відносини зі США. Варто зауважити, що дослідники мало уваги приділяють емпіричній оцінці можливостей економічної співпраці України та США.

До початку військових дій на сході України Росія розглядалася як один із основних торговельних та економічних партнерів. Зважаючи на зміну геополітичної ситуації та активну політичну підтримку Сполученими Штатами України доцільним видається проаналізувати стан та тенденції співпраці України зі США і в торговельно-економічній сфері, оскільки, зважаючи на активізацію співпраці з ЄС, США певним чином випали з уваги дослідників.

Мета статті полягає в дослідженні позицій США в торговельно-економічних відносинах з Україною та шляхів посилення співпраці на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Офіційне закріплення торговельно-економічного співробітництва між США та Україною відбулося у 1992 р. в угоді про торговельні відносини (табл. 1). У цьому документі прописувалися основні принципи співробітництва [7], такі як недискримінаційний режим для товарів та послуг, заходи для заохочення розширення комерційних контактів з метою збільшення торгівлі, спрощення процедури роботи торгових урядових представництв із громадянами, а також режим роботи комерційних представництв, порядок вирішення спорів.

Подальше оформлення торговельно-економічних відносин відбулося в угоді про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво [8].

У цій угоді прописується порядок звільнення від сплати податків, мит та інших зборів із товарів, поставок та іншого майна, що надається або використовується у звязку з програмами допомоги; статус цивільного та військового персоналу.

У 1994 р. було створено українсько-американську комісію сприяння розвитку торгівлі та інвестиціям [9; 10]. Перед комісією ставилися завдання з обміну інформацією; поліпшення умов для комерційної діяльності в обох країнах; сприяння успішному співробітництву в галузі конверсії, оборонної промисловості; здійснення рекламної діяльності тощо.

Подальші спільні заяви щодо розвитку торгівлі та інвестицій та співробітництва в галузі економіки і торгівлі були покликані підсилити угоду 1992 р. [11; 12]. Україна та Сполучені Штати погоджуються, що рівень торгівлі та інвестицій, що існує між двома країнами, є набагато нижчим від їхніх можливостей. Вони приділятимуть першочергову увагу спільним зусиллям для розвитку торговельних та інвестиційних відносин відповідно до потенціалу. У цих заявах йшлося про приєднання України до Генералізованої Системи Преференцій США. Це дасть Україні можливість безподаткового постачання близько 4,4 тис. видів продукції на ринок США. Також акцентувалася увага на конверсії оборонної промисловості. Співробітництво в цій галузі допоможе кожній стороні розвязати це завдання з більшою ефективністю.

У меморандумі про взаєморозуміння між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки (2000 р.) [14] йдеться про бажання обох сторін обєднати свої зусилля та співпрацювати з метою створення відповідних умов для ефективного втілення Закону України «Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом». Співпраця поляга- тиме у ство-ренні єдиної бази даних щодо під- приємств-банкрутів та справ про банкрутство, яка буде загальнодоступною; створенні провідної групи спеціально підготовлених фахівців, які працюватимуть із боржниками у разі керованої боржником реструктуризації; діяльності реструктурованих підприємств, які будуть використовуватися як моделі успішної реорганізації і зможуть продемонструвати, що за відповідних обставин реорганізація замість ліквідації підприємств може зберегти робочі місця, повернути більші суми заборгованості кредиторам та підвищити рівень надходжень до державного бюджету.

Ключовим документом двосторонньої співпраці є Хартія Україна — США про стратегічне партнерство. У сучасних реаліях найбільш значущим є положення цієї хартії, де наголошується, що співробітництво між двома демократичними державами ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Це включає поширення демократії та економічної свободи, захист безпеки та територіальної цілісності, забезпечення верховенства права, підтримку інновацій і технічного прогресу [15]. Окремий блок присвячено економічному співробітництву, що має на меті сприяння створенню робочих місць, економічному зростанню, підтримці реформ та лібералізації економіки, розвитку сприятливого для торгівлі та інвестицій бізнес-клімату і вдосконалення доступу на ринки товарів та послуг. Визнаючи, що торгівля є важливою для глобального економічного зростання, розвитку, свободи і процвітання, Україна та США всіляко підтримують двосторонню співпрацю.

Таблиця 1. Нормативно-правове регулювання торговельно-економічних відносин між США та Україною

Дата укладенняОфіційні двосторонні документи6.05.1992Угода про торговельні відносини між Україною і Сполученими Штатами Америки7.05.1992Угода між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво4.03.1994Спільна Заява про створення Українсько-американської Комісії сприяння розвитку торгівлі та інвестиціям1.03.1994Сфера компетенції Українсько-американської спільної Комісії сприяння розвитку торгівлі та інвестиціям04.03.1994Спільна заява про співробітництво в галузі економіки і торгівлі між Сполученими Штатами Америки й Україною22.11.1994Спільна заява щодо розвитку торгівлі та інвестицій5.09.2000Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки28.03.2008Угода про торговельне та інвестиційне співробітництво між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки9.12.2008Хартія Україна — США про стратегічне партнерствоСкладено за [13]

Хоча обидві країни зазначають, що двостороння торгівля є дуже важливою, проте за обсягами українського товарного експорту США знаходяться на 21 місці (рис. 1). Серед країн-імпортерів США займають 6 позицію. Незважаючи на війну з РФ, найбільша частка українського товарного експорту припадає на цю країну. Однак є позитивна тенденція щодо географічної диверсифікації українського експорту. Якщо у 2012 р. на РФ припадало 26% українського експорту, то у 2015 р. ця частка зменшилася до 9,9%. Щодо США, то порівняно із 2012 р. частка цієї країни в українському експорті зменшилась на 0,3 п. п. і становить 1,2%. Такі показники свідчать про те, що США не вельми зацікавлені в українському експорті товарів, оскільки основними товарними контрагентами є країни Азійсько- Тихоокеанського басейну. Ситуація з імпортом товарів зі США є дещо іншою — 4,3%, що зумовлено зацікавленістю українців американською компютерною технікою.

Рис. 1. Основні країни-партнери України в експорті та імпорті товарів у 2015 р.,%. Складено за: [16]

Аналізуючи географічну структуру експорту- імпорту послуг (рис. 2), варто відзначити, що позиції США є кращими, ніж у торгівлі товарами. Так, в українському експорті послуг США займають 3 позицію, тоді як в імпорті — 1 місце. Імпорт послуг, на відміну від експорту, є більш географічно диверсифікованим.

Рис. 2. Основні країни-партнери України в експорті та імпорті послуг у 2015 р.,%.

Доцільно розглянути структуру торгівлі послугами між обома країнами. У табл. 2 наведено дані за 2015 р. з експорту та імпорту послуг.

НазваЕкспортІмпортТранспортні послуги52,115,7Подорожі2,22Послуги звязку1,81,4Будівельні послуги0,20,3Страхові послуги0,40,5Фінансові послуги8,116,3Компютерні послуги20,14,9Роялті0,26,8Інші ділові послуги110Різні ділові, професійні та технічні послуги11,611,8Послуги приватним особам та послуги в галузі культури та відпочинку0,20,7Послуги з ремонту20,9Державні послуги, які не віднесені до інших категорій028,7Складено за: [16]

Найбільшу частку послуг в експорті до США становлять транспортні послуги — 52%. Найбільше перевезень припадає на морський транспорт, що видається логічно зрозумілим, зважаючи на географічне розташування США та України. Окрім того, транспорті послуги — це головна стаття українського експорту послуг (62,8% загального обсягу). Щодо імпорту послуг, то ця позиція перебуває на 3 місці, тобто можна стверджувати про високу важливість транспортних послуг у двосторонній торгівлі.

Рис. 3. Динаміка обсягів торгівлі між Україною та США (ліва шкала) та сальдо торговельного балансу (права шкала), млн дол. США Складено за: [16] Складено за: [16]

Другу позицію в українському експорті до США займають компютерні послуги — 20,1%. В Україні функціонує значна кількість ІТ-компаній («софт-Серв», «Телекс», «Логіка», «Глобал Лоджік» та ін.), які займаються офшорним програмуванням та наданням консультаційних послуг переважно закордонним

партнерам. Третю позицію в експорті займають різні ділові, професійні та технічні послуги — 11,6%. До цієї категорії відносять юридичні та бухгалтерські послуги, рекламу, НДДКР, послуги в архітектурі та інженерних науках, послуги в галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин, переробки продукції на місцях.

Щодо імпорту послуг, то найбільша частка припадає на державні послуги — 29%. США активно співпрацюють з Україною щодо поширення демократичних засад державного управління, передачі досвіду щодо реформування судової, адміністративної систем. Другу позицію займають фінансові послуги — 16%, до яких відносять фінансове посередництво (діяльність банків), управління фінансовими ринками, портфелем цінних паперів. На третій позиції знаходяться транспортні послуги, про які згадувалося вище.

Аналізуючи показники динаміки торгівлі товарами та послугами (рис. 3), можна побачити зростання обсягів експорту з 2002 р., хоча у 2005 р. спостерігався деякий спад, що можна пояснити переспрямуванням експортних потоків у країни СНД. Проте надалі відбувалося нарощення обсягів експорту до 2008 р., який ознаменувався рекордним значенням (2,5 млрд дол. США). Після початку світової фінансової кризи відбулося різке падіння обсягів поставок до США. Докризового рівня експорту станом на 2012 р. не було досягнуто. Відбувалося також нарощення імпорту. Після 2008 р. спостерігалося різке падіння обсягів імпорту, однак станом на 2012 р. обсяги імпортних поставок було відновлено на рівні 2007 р. Сальдо торговельного балансу із 2006 р. є відємним. Найнижчих значень воно сягнуло у 2014 р. — 1 млрд дол. США. Станом на 2015 р. показник знаходився на рівні 0,8 млрд дол. США.

Дослідивши динаміку та структуру двосторонньої торгівлі товарами та послугами між США та Україною, доцільним видається аналіз впливу зовнішньоторговельної діяльності на ВВП України. Для аналізу були взяті річні показники експорту України до США, імпорту США до України, експорту України до Росії, імпорту Росії до України та ВВП України у часовому періоді 1996-2016 рр. Всі дані було про логарифмовано. Для дослідження використовувався двокроковий метод найменших квадратів (TSLS). Макроекономічні показники Росії було обрано для дослідження з метою порівняння впливу двох держав (США та Росії) на Україну. Окрім того, Росія є головним торговельним партнером України. Тому доцільно проаналізувати, яка з країн здійснює більший вплив. Результати аналізу наведені у рівнянні (1).

де GDP — ВВП України (млн дол. США), EXP_USA — експорт України до США (млн дол. США), IMP_USA — імпорт США до України (млн дол. США), EXP_RUS — експорт України до Росії (млн дол. США), IMP_RUS — імпорт Росії до України. У дужках подано значення t-критерію, * — гіпотезу можна відкинути на рівні статистичної значущості 1% (**-5%, ***-10%).

Експорт товарів та послуг до США сприяє зростанню ВВП. Цей вплив є статистично значущим, однак слабким. За зростання експорту до США на 1% спостерігатиметься зростання ВВП України на 0,02%. Експорт до Росії дещо відчутніше впливає на ВВП. За зростання експорту до країни-сусіда на 1% ВВП України зросте на 0,25%.

Імпорт зі США здійснює позитивний вплив на ВВП України на рівні статистичної значущості 1 %. Це досягається завдяки імпорту інвестиційних товарів, які не виробляються в середині країни, але активно використовуються у виробництві. Імпорт з Росії також має прямо пропорційний вплив, оскільки основними імпортними товарами із цієї країни є енергоносії. Можна відзначити, що вплив Росії на ВВП України є відчутнішим, ніж США. Це пояснюється набагато більшими обсягами зовнішньої торгівлі.

Малоймовірно, що український товарний експорт становитиме вагому частку у зовнішній торгівлі США. Нарощення експорту України до США видається можливим, однак акцент варто робити на сфері послуг, зважаючи на те, що США перебувають на 3 позиції серед імпортерів українських послуг. Окрім аутсорсингу у програмуванні, можливим є виробництво власних українських програмних продуктів. Адже США зацікавлені в українських стартапах у сфері технологій та програмування. таким чином, Україні необхідно робити акцент на розвитку та експортній орієнтації продукції сучасних технологій (програмування, , відеоігри тощо). Це дасть змогу активно нарощувати експортний потенціал малим та середнім підприємствам.

Висновки. Отже, попри великий потенціал американської економіки ця країна не є головним торговельним партнером України. Ситуація із двосторонньою торгівлею послугами між цими країнами є дещо кращою, оскільки США входять у пятірку країн-партнерів. Український товарний експорт до США залишається, на жаль, сировинним. Імпортує Україна зі США здебільшого технологічну продукцію. Щодо послуг, то переважають в українському експорті транспортні, а в імпорті — державні послуги. Зовнішня торгівля між двома країнами активно зростала до кризи 2008 р. Сьогодні проходить відновлення обсягів поставок та досягнення докризового рівня. Нарощення експортного потенціалу України можливе через розвиток сфер послуг, насамперед креативних індустрій.

Бібліографічний список

торговельний економічний договор експорт

1.Буркат Т.Л. Міжнародний 2.Економіка зарубіжних країн / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Кова- левського, В.М. Осипова. — 3-тє вид. перероб. та доп. — К: ЦУЛ. — 2007. — 544 с.

.Мединська Т.І. Торгово-економічне співробітництво України і США в умовах економічної глобалізації : автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.02 / Т.І. Мединська . — К. : Б.в., 2007 . — 18 с.

.Педос В.А. Торговые партнеры Украины : Информационно-аналитический справочник. — К.: Либра, — 1998. — 412 с.

.Попова Ю.М. Торговельно-економічне співробітництво США та України в умовах глобалізації / Ю.М. Попова, Л.М. Радченко , А.А. Сологуб // Глобальні та національні проблеми економіки. — 2016. — № 10. — С. 106-111.

Учебная работа. Торговельно-економічні відносини України та США на сучасному етапі