Учебная работа. Світовий та національний ринки цукру

Світовий та національний ринки цукру

Зміст

Вступ

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку цукру

1.1 Світовий ринок цукру

1.2 Аналіз українського ринку цукру

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди

2.1 Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні

2.2 Нормативно-правові умови здійснення експорту до Російської Федерації

3. Зовнішньоекономічний контракт

4. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру

Висновки

список використаних літературних джерел

Додатки

Вступ

Цукор є одним із найважливіших продуктів харчування, адже за його рахунок задовольняється близько 16-20% потреби в калоріях. Він є також універсальною сировиною для багатьох переробних галузей, зокрема для хлібопекарської, кондитерської, спиртової, пивоварної, макаронної та інших. Побічна продукція цукрового виробництва (жом, меляса) використовуються як корм для худоби, сировина для виробництва комбікорму, етилового спирту, харчових кислот тощо. Важливе місце цукор займає і у формуванні державних резервів, що пояснюється його високою калорійністю та здатністю довго та майже без втрат зберігатися.

Протягом ХХ століття світовий ринок цукру склався як окремий різновид товарного ринку. Традиції культивування та переробки цукрових буряків у Європі, що закладалися ще у ХІХ ст. були суттєвим чином скореговані виходом на світовий цукровий ринок цукру-сирцю, виробленого з значно більш дешевої (майже у 8 разів) цукрової тростини. Процеси глобалізації, що значно активізувалися наприкінці ХХ ст. позначилися і на світовому ринку цукру, який став значно динамічнішим та гнучким. В умовах глобалізації та вступу України в СОТ для забезпечення конкурентоспроможності продукції українських підприємств на світовому ринку особливої актуальності набуває дослідження сучасного стану виробництва цукрових буряків та становлення і розвиток ринку цукру. Для агропромислового комплексу України, як і для багатьох інших держав, цукор є стратегічним видом продукції. Однак у багатьох країнах його виробляють із цукрової тростини, а в Україні — із цукрових буряків, що трудомісткіше і дорожче. Співвідношення вказаних обсягів виробництва цукру із указаних видів сировини становить приблизно як 3.

світовий український ринок цукор

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку цукру

1.1 Світовий ринок цукру

Цукор виробляють понад 100 країн світу. Відповідно до прогнозів Міжнародної організації цукру, виробництво цукру в світі за 2008/2009 маркетинговий рік зменшилося до 162 млн т — або на 4 %, порівняно з попереднім періодом. На сьогодні найбільше цукру виробляється із цукрової тростини — 78 %, вирощеної в тропічних і субтропічних зонах Південної півкулі, решта — із цукрових буряків — 22 %, вирощених у помірному поясі Північної півкулі. При цьому споживання цукру у світі становило відповідно 166 млн т, тобто на 2,4 % збільшилося споживання цукру.

Загалом цукор виробляють понад 120 країн світу. (додаток А)

пять найбільших виробників цукру у світі складають — Бразилія, Індія, ЄС, Китай та США. Їх частка у світовому виробництві щорічно сягає 60%. І хоча у окремі роки до пятірки можуть входити інші країни, зокрема Таїланд та Мексика, саме перша пятірка є визначальною з точки зору світової конюнктури.

Споживання цукру у світі в 2009 році становило відповідно 166 млн т, тобто збільшилося на 2,4 %. Отже, світові прогнози сприятливі для виробництва та реалізації цукру (додаток А1).

Виробництво цукру з цукрових буряків зосереджено здебільшого в Європі (Таблиця 1):

Таблиця 1 Найбільші світові виробники цукру з цукрових буряків, млн.т

Країни2003/20042004/20052005/20062006/20072007/20082008/2009ЄС16,8621,3521,1017,4517,416,59США4,2574,1834,0324,5434,2833,865Росія1,932,252,53,153,23,48Україна1,582,0542,0542,852,021,71Китай0,6380,6550,8771,3581,2621Японія0,7410,7840,750,750,810,81Іран0,80,660,630,450,4650,25Єгипет0,320,460,4990,5480,4840,543Сербія0,2250,4350,4150,5050,490,32Білорусія0,2750,3250,4150,480,50,544

Станом на 2009 рік буряковий цукор виробляється у 53 країнах світу. Значні обсяги цукрових буряків переробляють США, Франція, Німеччина, Польща, Росія, Україна, Туреччина. Слід зазначити, що буряковий цукор виробляють навіть там, де його собівартість досить висока, наприклад у Фінляндії та на Півночі Японії.

Основними виробниками цукру з тростини є Бразилія, Індія, Таїланд, Мексика, Австралія, КНР, Куба, ПАР, Уругвай. Як вже зазначалося, великі обсяги тростинного цукру виробляються у США (Таблиця 2):

Таблиця 2 Найбільші світові виробники цукру з цукрової тростини, млн. т

Країни2003/20042004/20052005/20062006/20072007/20082008/2009Бразилія26,428,226,931,532,132,4Індію15,214,221,130,828,616,8Китай10,19,28,611,514,612,5Таїланд7,05,24,86,77,87,2Мексика5,36,15,65,65,95,6Австралія5,25,45,35,24,94,8Пакистан4,02,92,63,64,13,5США3,63,02,73,13,13,0Індонезія1,72,12,11,92,32,5Південна Африка2,62,32,62,32,42,4

Майже 70% цукру, що виробляється у світі, використовується для внутрішнього споживання. Рівень споживання цукру на особу в основних країнах-виробниках цукру коливається від 9 кг на рік, у Китаї становить до 59 кг на рік, у Бразилії у 20 кг .

У Бразилії цукрова тростина вирощується на площі близько 8 млн. га. До 2020 року очікується розширення площ майже вдвічі (до 14 млн. га.). Відповідно до прогнозу Міністерства сільського господарства США на 2009/2010 м. р. Бразилія має виготовити 36,9 млн. тонн цукру, що становить 23% світового виробництва. У 2009/2010 м. р. Бразилія експортуватиме 24,3 млн. тонн, що на 4 млн. тонн більше, ніж у 2008/2009 м. р.

Вважається, що на найближчу перспективу Бразилія буде однією із небагатьох країн світу, де виробництво цукру зростатиме.

Для Індії характерним є велике та стабільно зростаюче споживання і нестабільне його виробництво. У поточному сезоні індійські фермери переводять земельні угіддя з цукрової тростини на рис, кукурудзу та сою, як більш рентабельні. таким чином, під цукрову тростину використано 4,3 млн. га, що на 19% менше ніж у 2007/2008 м. р.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США на 2009/2010 м. р. Індія має виробити 20,8 млн. тонн цукру. При цьому імпорт цукру до Індії може скласти до 2,5 млн. тонн, що на 700 тис. тонн більше ніж у 2008/2009 м. р.

Деякі європейські країни (Ірландія, Латвія, Словенія) припинили виробництво цукру. Частково у квотах відмовлено Чехії, Греції, Іспанії, Італії, Угорщині, Португалії, Словаччині, Фінляндії та Швеції. Водночас найбільшим виробникам цукру в ЄС — Німеччині, Франції, Бельгії, Голландії, Австрії та Великобританії — квоти дещо збільшені. Зазначені європейські країни демонструють дуже високий рівень ефективності виробництва цукрових буряків та їх переробки. Так, середня врожайність цукрових буряків у Німеччині складає 63 т/га, а у Франції — 72 т/га. На виробництво однієї тонни цукру у цих країнах витрачають не більше 6,5 тонн цукрових буряків.

За останній час для країн ЄС є характерним зменшення площ вирощування цукрових буряків (за прогнозами до 36%), але у середньостроковій та довгостроковій перспективі можливе зростання виробництва цукросировини для виробництва біоетанолу.

В Австралії, яка, до речі, першою претендувала на експорт цукру в Україну, частину площ, засіяних цукровою тростиною, затоплено. Індія, яка раніше експортувала цукор, у 2009 р. може перейти на його імпорт. Бразилія активно нарощує виробництво біопалива, тому вона не має зайвої продукції. В Європі також зменшується виробництво цукру (з 21 до 14 млн. т). Як прогнозують міжнародні експерти, цього року світовий дефіцит цукру становитиме 8 млн. т, а 2010 р. — 10 млн. т.

Наявні у Росії потужності дозволяють переробляти до 32 млн. тонн цукрових буряків та виробляти понад 4 млн. тонн бурякового цукру а також переробляти до 8,8 млн. тонн цукру-сирцю та виробляти 8,5 млн. тонн тростинного цукру. Можливості по переробці цукру мають 74 російські цукрові заводи із загальною потужністю переробки — 40 тис. тонн сирцю на добу. У 2005-2008 роках виробництво цукру з тростинного цукру-сирцю в Росії становить приблизно 3 млн. тонн на рік.

Основні експортери та імпортери.

Бразилія традиційно експортує 45-55 % виробленого цукру. Кілька десятиліть поспіль країна є світовим лідером за експортом цукру. В середньому за останні пять років експорт бразильського цукру приблизно 13 млн. тонн. Як зазначає Аналітичне Агентство AGRICULTURE у серпні 2009 року Бразилія поставила на експорт 2,1 млн. тон цукру .

Головні традиційні ринки збуту цукру сирцю — Росія, Єгипет, Іран, ОАЕ. Білий цукор Бразилія експортує до країн Азії та Африки.

Бразильський цукор характеризується високою якістю та низькою собівартістю виробництва. За оцінками FAPRI бразильський експорт у 2018/2019 м. р. сягатиме 31,076 млн. тонн (дод. таблиця 3).

На світову конюнктуру ринку цукру чинить стабільне зростання попиту на білий цукор з боку КНР, в якому попит щорічно збільшується на 4%, у той час як середній показник зростання світового попиту — 2%. Очікується, що у найближчі пять років Китай стане найбільшим світовим споживачем цукру.

Окрім Бразилії та Таїланду головними експортерами цукру є Австралія, Гватемала, Індія та ПАР, сукупна частка яких у світовій торгівлі цукром сягає 90%. Найбільшими імпортерами цукру окрім зазначеного Китаю є Індонезія, Японія, Малайзія та Південна Корея. У результаті впровадження ЄС реформування бурякоцукрового комплексу деякі країни Європи переходять до розряду країн-імпортерів цукру.

Важливим гравцем у світовій торгівлі цукром є Росія, яка, з одного боку, постійно збільшує обсяги імпорту та переробки цукру-сирцю. З іншого боку, Росія докладає значних зусиль для збільшення обсягів експорту цукру до країн СНД та Центральної Азії.

таким чином, світовий баланс цукру за даними ФАО, наведеними у звіті за грудень 2009 року, має наступний вигляд, у млн. тонн:

Табл. 4 Світовий баланс цукру

2007/2008 МР2008/2009 МР (оцінка) 2009/2010 МР (прогноз) 2009/2010 МР у % до 2008/2009Виробництво167,6154,7159,73,3Торгівля47,349,252,15,9Використання158,4160,9162,61,1Кінцеві запаси 79,972,468,4-5,6Світове споживання цукру в розрахунку на особу, кг22,723,022,9-0,1

Виробництво цукру в розрізі регіонів світу за даними ФАО, звіт за грудень 2009 року у млн. тонн складає:

Табл. 5 Світове виробництво цукру в розрізі регіонів

2008/2009 МР (оцінка) 2009/2010 МР (прогноз) Азія51,654,6Африка10,811,2Центральна Америка11,812,6Південна Америка46,346,4Північна Америка7,17,6Європа22,322,3Океанія4,95,0Світ — всього154,7159,7

На ринку цукор представлений в основному наступними видами продукції:

Цукор-пісок — харчовий продукт у вигляді окремих кристалів розміром від 0,5 мм до 2,5 мм, вміст сахарози — 99,75%, білого кольору з солодким смаком і запахом. Фасовка — в мішки по 50 кг, є спецфасовка цукру-піску в пакети по 5-20 г, а також у паперові пакети по 0,5 і 1 кг.

Цукор пресований — харчовий продукт у вигляді шматочків цукру, пресованих із звичайного цукру-піску, фасований, в основному, в пачки по 0,7-0,8 кг.

Цукрова пудра — подрібнені кристали цукру-піску розміром не більше 0,1 мм.

Цукор-рафінад — харчовий продукт, що складається, в основному, з додатково очищеної сахарози більш високої чистоти, ніж цукор-пісок, вміст сахарози — 99,9%, колір — білий, білий з голубуватим відливом.

Асортимент цукру-рафінаду:

·Кусковий цукор-рафінад — цукор-рафінад у вигляді окремих шматочків певних розмірів, фасований у пачки по 0,25; 0,5 і 1 кг.

·Рафінований цукор-пісок — цукор-рафінад у вигляді окремих кристалів розміром 0,5-5,0 мм, фасований в мішки по 50 кг.

·Рафінадних пудра — подрібнені кристали рафінованого цукру-піску розміром не більше 0,1 мм, розфасована у пакети різної ємності.

Цукор-сирець — продукт переробки очерету або буряку у вигляді окремих кристалів, що складається, в основному, з сахарози менш високої чистоти, ніж цукор-пісок, і не призначений для безпосереднього вживання в їжу. Вміст сахарози від 95 до 99,55%, колір: від жовтуватого до жовто-бурого, кристал тьмяний, покритий патокової плівкою.

Функціонування світового ринку цукру обумовлено одночасним впливом двох протилежних чинників: з одного боку — вільного світового ринку, з іншого — жорстко регульованими внутрішніми ринками окремих країн, або груп країн як у разі ЄС. Традиційно склалося, що переважна частина цукру, що продається на світовому ринку (до 80%) повязана з обмеженнями та регулюванням. Певним компенсаторним механізмом виступає взаємодія різних країн у рамках Світової Організації Торгівлі, що дещо наближує підходи до виробничої стратегії та цінової політики на ринку цукру з боку національних економік та світового ринку.

Окремим важливим чинником, що суттєво впливає на світову конюнктуру ринку цукру, є його природна повязаність з ринком нафтопродуктів. Циклічне коливання світової ціни на нафту впливає на обсяги переробки цукросировини на біоетанол, що в свою чергу позначається на світовій ціні на цукор. (додаток Б)

Єдиної світової ціни на цукор не існує. Натомість, на світових ринках постійно застосовують декілька цін на цукор. Ці ціни відрізняються, залежн від якості та ступеня очищення конкретного цукру (сирець це чи білий цукор, колір, вміст золи, вологість), а також від умов поставки (дата, наявність упаковки, місце, ціна СІF чи FОВ). Хоча ці ціни справді відрізняються, але вони тісно взаємопов’язані, оскільки арбітраж гарантує, що коливання цін на одному ринку швидко позначається на інших ринках. широко застосовується такий показник світової ціни на цукор, як так звана ціна ІSА. Ціна ІSА — це середня величина декількох цін на цукор-сирець. Цукор-сирець продають інтенсивніше, ніж білий цукор, бо білий цукор є чутливим харчовим продуктом, який слід захищати від вологи та забруднень, тому транспортування його насипом на великі відстані є ризикованим та дорогим. Оскільки український цукор через його низьку якість на світових ринках можна реалізувати лише із знижкою, ці ціни на білий цукор є верхньою межею ціни на український цукор на світовому ринку, а ціна ІSА, яка переважно буває нижчою на 3-4 центи за фунт, є нижньою межею.

За останні 13 років ціни на цукор постійно зростають. (Графік 1). Крім того, за останній місяць ціни на біржах Лондона мають тенденцію до падіння, також дешевшає цукор-сирець. Український цукор навпаки дорожчає. Станом на 10.03.06 ціни на білий цукор на українських біржах на 78% перевищували ціни на біржах Лондона й складали 958,6 і 537,1 дол. США за тону відповідно. (додаток Б). За даними ISO (Міжнародна організація виробників цукру) світове виробництво у 2009-2010 рр скоротиться майже на 5 мільйонів у звязку із неврожаєм, що в свою чергу призведе до подальшого зростання цін. До початку літа 2010 ціни на цукор досягнуть відміток $0,265-0,285 за фунт. (додаток В).

За даними Міжнародної організація виробників цукру, світове виробництво в 2009-2010 скоротиться майже на 5 мільйонів тонн. Падіння пропозиції з боку найбільших виробників, Бразилії та Індії, частково було пов’язано з несприятливими погодними умовами.

Графік 1 Динаміка цін на цукор у світі з 1998 по Q2 2009

Джерело: побудовано автором на основі даних СОТ — <#"justify">Білий кристалічний цукор є біржовим товаром, торгівля ним здебільшого здійснюється на Лондонській міжнародній фінансово-фючерсній біржі. Ціни на данні угоди мають тенденцію до зростання (додаток Г).

Свого часу Україна посідала провідне місце серед країн Європи за посівними площами цукрового буряку й входила у число перших шести країн-експортерів цукру. У 1982 р. в Україні працював 191 цукровий завод. 1991 року Україна виробляла 10% світового обсягу цукру й 60% — обсягу СРСР. Однак, після отримання незалежності Україна почала втрачати позиції експортера цукру, зокрема й провідне місце за виробництва цукрових буряків у межах країн СНД, де частка її на аграрному ринку зменшилась більше як наполовину. Маючи достатній виробничий потенціал для повного забезпечення себе цукром і формування експортних фондів, Україна останніми роками перетворилася в імпортера цукру.

У 2008 році на українському ринку працювало всього 70 заводів, ще 40 не запустились через брак обігових коштів й непосильні ціни на енергоносії. Діючі цукрозаводи спрацювали зі збитками. У 2009 році виробництвом займалося лише 56 заводів.

Щодо виробництва цукру, то за даними Держкомстату в Україні врожайність цукрових буряків у 2009 році становила 313,6 ц/ га проти 356,2 ц/га у минулорічному періоді, валовий збір — 10 млн. тонн проти 13,4 млн. тонн у 2008 році. Зібрано цукрових буряків на площі 320 тис. га проти 377,2 тис. га. у 2008 році. На переробні підприємства у 2009 році надійшло 9,4 млн. тонн цукрових буряків, з яких 3,34 млн. тонн на давальницьких засадах. (додаток Е)

Ресурси цукру з врахуванням перехідних запасів минулих років (560 тис. тонн) на період 2009/10 МР оцінюються в обзязі 2300 тис. тонн, в тому числі власне виробництво ~ 1300 тис. тонн, імпорт цукру 445 тис. т за рахунок цукру-сирцю з тростини в межах щорічної тарифної квоти і імпорт білого кристалічного з Республіки Білорусь. запаси цукру за станом на 1.03.10 у всіх суб’єктів господарської діяльності, становлять 1 млн. т. Оптові ціни на внутрішньому ринку на початок березня ~ 8 000 грн. т (1000 $).

Табл. 6 Баланс ринку цукру в Україні, тис. т

Маркетинговий рікПочаткові запасиВиробництвоІмпортЕкспортВнутрішнє споживанняПерехідні запаси2007/20087852010503023005152008/20095151522983520001002009/2010 (прогноз) 10014504601020000

На 2010/11 МР прогнозується посівна площа під цукровими буряками на рівні 400 тис. га, урожайність 35 т/га, у заліку 30 т/га, валовий збір — 12 млн. т, виробництво цукру — 1500 тис. т, плюс тарифна квота СОТ 267,8 тис. т. на 2011/12 МР — посівна площа повинна збільшитись до 450 тис. га, урожайність до 39,4 т/га, у заліку 35 т/га, валовий збір до 16 млн. т, виробництво цукру до 1920 тис. тонн.

В зв’язку з тим, що статистична звітність охоплює тільки 50 % наявного в Україні цукру, дати чіткий аналіз структури споживання неможливо. Шляхом експертних оцінок спеціалістів підраховано, що через оптову, роздрібну торгівлю та через посередників населенню реалізується 25 % виробленого за рік цукру, 27 % — залишається у сільгоспвиробників,19 % — у цукрових заводів, 8 % — фізичних осіб, 8 % у податковій та банковій заставі, 5 % становлять не знижувальні запаси населення, 3 % — державний продовольчий резерв, 5 % — у харчовій промисловості. Із загального фонду споживання 1830 тис. тонн в рік (по 40 кг на одну людину в рік) пряме споживання становить ~ 1100 тис. тонн, або 60 % і 730 тис. т — промислове, або 40 %. Для України характерне також «інше споживання», яке включає в себе годівлю цукром бджіл та виготовлення з цукру алкогольних напоїв і яке дорівнює ~ 120 тис. т в рік.

Собівартість виробництва цукрових буряків в Україні в зв’язку з подорожанням матеріально-технічних ресурсів невпинно зростає:

Діаграма 1 Собівартість виробництва цукрових буряків

Даграма 2 Собівартість цукру також за даними НАЦУ «Укрцукор»:

Необхідно відмітити, що собівартість продукції буряко-цукрового під комплексу АПК України знаходиться на рівні показників країн-членів ЄС та США, а його низька економічна ефективність протягом тривалого періоду часу пояснюється низькими внутрішнім реалізаційними цінами на цукор, підтвердження чому є показники 2009 року, коли різке зростання оптово-відпускної ціни на цукор до 6500-7000 грн. /т зумовили рівень рентабельності виробництва цукрових буряків до 35 % проти надто низьких рівнів за попередні роки:

Графік 1 Рентабельність виробництва цукру в Україні за 2004-2009 рр у %.

За іншими даними, рентабельність виробництва в 2009 році становила 16,1%. Основними видами витрат виступають вартість мінеральних і органічних добрив — 40,9%, пально-мастильні матеріали — 13, 2, заробітна плати = 15,1 і засоби захисту рослин — 8,7 %.

Для порівняння в 2009 році рентабельність вирощування склала 70% для пшениці, 150% — для соняшнику, 240% — для сої.

Для підтримки цукрової галузі в Кабміні розглядається питання щодо збільшення в майбутньому році дотацій на вирощування цукру з 750 грн/га до 1,5 тис грн. /га. Проте аграрії ще не отримали обіцяних дотацій за 2009 рік.

Крім того, в Україну безконтрольно продовжується завезення інтенсивних підсолоджувачів й цукрозамінників, що використовуються у виробництві продуктів харчування. точного обліку обсягів імпортних партій немає. За експертними оцінками фахівців підсолоджувачі типу аспартаму займають 300-350 тис. тонн цукрового ринку (в цукровому еквіваленті), являються канцерогенами і негативно впливають на організм людини. Певна частина цукру ввозиться разом з кавою в пакетиках та контрабандним шляхом. Між тим, Україна має можливість розвивати виробництво підсолоджувачів і цукрозамінників біологічного походження на базі культури СТЕВІЇ, із якої можливо виготовляти препарати-замінники цукру для 2,5 млн. хворих на діабет.

У поточному 2009/2010 маркетинговому році ціни внутрішнього ринку формуватимуться під впливом таких факторів: обсягу дефіциту цукру вітчизняного виробництва; цінових тенденцій на світових ринках; оперативності та ефективності державного регулювання ринку цукру.

В середині вересня 2009 року на внутрішньому ринку відбулося короткочасне зниження оптово-відпускних цін на цукор. Проте негативні очікування щодо виробництва цукру та активний попит з боку операторів ринку спричинили зростання цін вже у середині жовтня. Протягом листопада ціни оптові ціни продовжували зростати, що спричинило різкий ріст роздрібних цін в Україні. У грудні 2009 ріст цін продовжувався, а у січні відбувся різкий ривок оптових та роздрібних цін, який очевидно, носив спекулятивний характер. За даними Держкомстату індекс споживчих цін у 2009 ц. р. склав 183,9 %, що стало рекордним показником протягом останніх років.

Табл. 7 Індекси споживчих цін на цукор у 2009 році (за даними Держкомстату, у % до попереднього місяця)

січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгрудень2009 рік101,6104,9107,3108,0106,5103,4107,2105,899,599,6113,8103,1183,9

Крім того, спеціалісти відмічають, що в другій половині 2008 року і на початку 2009-го значно активізувалися поставки тростинного цукру з Білорусі до 20 тис. т щомісяця. Його митна вартість зараз складає всього 2,15 тис. т. грн. за 1 т., оскільки цукор включено до режиму вільної торгівлі між Україною і Білорусією, то даний імпорт не обкладається митом. Пропозиція продукту по демпінговим цінам також не сприяє покращенню конюнктури ринку, адже 20 тис. т в місяць — це 10% від внутрішнього ринку.

Експерти НАЦУ «Укрцукор» повідомляють,що в грудні 2008 року значно активізувались поставки українського цукру в країни середньої Азії% за грудень — 2,816 тис. т., тоді як за попередні 11 місяців по даним ДМСУ — 8,76 тис. т.

Графік 2 Внутрішні оптові ціни на цукор в Україні в 2008/2009 МР, грн. за 1 т EXW

Щоб уникнути зростання цін на цукор, Мінагрополітики має намір ініціювати збільшення квоти на ввезення цукру-сирцю з країн-учасниць СОТ на 100 тис. т., розглядається також варіант ввезення 150 тис. т цукру з Білорусі. На тлі зниження цін на цукор у світі через прогнози збільшення обсягів його виробництва в Індії і відмови від запланованих закупівель продукту Єгипту і Пакистану, вартість цукру в Україні знизилася з 9,3-9,4 тис. грн / т у середині лютого до 7,2-7,3 тис. грн / т зараз. У світі до 24 березня ціна на цукор впала на 40% у порівнянні з ціною в середині січня, яка була найвищою за останні 20 років.

Щоб не допустити зростання цін на цукор на внутрішньому ринку, Мінагрополітики провело зустрічі з компаніями, що отримали ліцензії на ввезення цукру-сирцю за квотою СОТ, і встановило для них щомісячні обсяги ввезення.

Таким чином, можна прогнозувати, що і в 2011 році в Україні виробництво бурякового цукру залишиться дефіцитним при повній відсутності експортного потенціалу і країна буде змушена завозити не менше 600 тис. тонн цукру-сирцю і / або білого цукру. За оцінкою експертів для відновлення цукробурякового виробництва до рівня повного самозабезпечення Україні буде потрібно не менше 4-5 років. На сьогодні собівартість виробництва цукру з цукрового буряка в Росії та Україні приблизно однакові. Однак, при вступі до СОТ Україна значно лібералізувала свої митні збори на цукор-сирець та цукор білий, що підірвало економічну базу виробництва бурякового цукру на Україні.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди

2.1 Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні

Міжнародна організація по цукру (ISO) — єдина міжурядова організація, діяльність якої спрямована на поліпшення стану і розвиток світового ринку цукру за допомогою аналізу і прогнозування ситуації на ринку цукру, проведення досліджень, збору та обробки статистичних даних в цукровій галузі.

Міжнародна організація по цукру була заснована в рамках Міжнародної угоди по цукру 1968 року і збережена в рамках Міжнародних угод по цукру 1973, 1977, 1984 і 1987 років, продовжує свою діяльність з метою здійснення даної Угоди і контролю за її виконанням, при цьому склад учасників, повноваження і функції Організації визначаються дійсною Угодою. Остання міжнародна угода з цукру була укладена в 1992 році.

Станом на 2005 р. до її складу входять 78 країн. З держав-учасників СНД членами ISO є: Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Російська Федерація та Україна.

Одним з напрямків діяльності організації є сприяння країнам, уклала міжнародні угоди по цукру в 1992 р. (ISA). В якості основних цілей Угоди визначено:

·сприяння розвитку міжнародногоv співробітництва для вирішення актуальних проблем світового ринку цукру, а також інших суміжних питань;

·організація форумів дляv проведення міжурядових консультацій з питань цукру і поліпшення стану світового ринку цукру;

·підтримка торгівлі шляхомv інформаційного забезпечення про стан світового ринку цукру;

·підвищення попиту на цукор, особливо з боку його не традиційних споживачів;

INTERNATIONAL SUGAR ORGANIZATIONCanada SquareWharfE14 5AAKINGDOM

Тел: +44 (0) 20 7513 1144

Факс: +44 (0) 20 7513 1146

Лондонська цукрова організація — була заснована в 1882 р. з метою розробки правил та умов контрактів для торгівлі цукром-сирцем. Асоціація також контролює вантажні перевезення цукру-сирцю, що поставляється в Лондон, і надає послуги з вирішення спорів як для членів так і не членів Асоціації.

Рада Асоціації відповідає за розробку правил контролю транспортування цукру-сирцю до Великобританії та міжнародні порти. Він також відповідають за розробку правил та умов контрактів міжнародної торгівлі цукром-сирцем.

Компанії по всьому світу використовують правила, розроблені Асоціацією та послуги арбітражу. Лондонська асоціація по цукру спільно з Асоціацією по рафінованому цукру розробили унікальні правила арбітражу, які використовуються в торгівлі сировинними продуктами.

Члени Ради Асоціації разом з іншими досвідченими трейдерами по цукру, які є представниками повних членів Асоціації, виступають в якості арбітрів, використовуючи свої знання і досвід у вирішенні спорів.

Правила арбітражу розроблені відповідно до англійського правом. Однак, у випадку, якщо сторони уклали договір не у відповідності з англійським правом, Асоціація може вирішити спори за умови згоди сторін.

В даний час до складу організації входять 80 повних членів, що представляють торгові доми, переробників білого цукру і виробників.

Адреса Лондонської цукрової асоціації:House, 15-18 Lime Street, London, EC3M7AQ

Тел: +44 (0) 20 7626 1745/6

Факс: +44 (0) 20 7283 3831

Web: www.sugarassociation. co. uk <#"justify">Україна з 16 травня 2008 р. набула повноправного членства у Світовій організації торгівлі та взяла на себе зобовязання запровадити імпортну тарифну квоту обсягом 260 тис. т цукру-сирцю з тростини за пільговим тарифом (2 %) з доведенням її у 2010 р. до 267 тис. т.

З дати вступу до СОТ Україна розподілятиме тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не буде реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони. Будь-які заходи будуть здійснюватися та застосовуватися однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо. Попередньо до внесення змін до положень стосовно тарифних квот про такі плани буде публічно повідомлено та торговим партнерам будуть надані можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін.

Кабмін України постановою від 3 лютого 2010 р. №96 установив граничний розмір квоти поставки цукру на внутрішній ринок у період з 1 вересня 2010 р. до 1 вересня 2011 р. в обсязі 1 тис.892 т.

Основними законами у цій сфері є ЗУ «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 1999 року

Постанови Кабінету міністрів:

v№1108 «Про заходи щодо підтримки виробників цукру» від 22.10.2009

v№ 460 «Деякі питання реалізації цукру з державного продовольчого резерву» від 18.05.2009

v№ 63 «Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2009 р. до 1 вересня 2010 р.» Від 06.02.2009

Табл. 8 Митні тарифи України за УКРЗЕД

НазваСтавки мита, %префе-ренційнапільговаповнаЦукор-сирець з тростини 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг Цукор-сирець з цукрових буряків 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг З додаванням ароматичних речовин чи барвників 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг Цукор білий50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг 50 %, але не менш як 0,3 євро за 1 кг

Стосовно експорту, то проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 р. № 1123» передбачає запровадження до кінця року квот на експорт цукру — 3270 тонн, цукрових буряків — 103 тонни, і меляси — 36233 тонни. «Квоти розраховано згідно з правилами ҐАТТ /СОТ на основі середньомісячних обсягів експорту відповідної продукції за останні 3 роки».

Традиційні для українських цукровиків ринки країн СНД захищені від імпорту надмірно висками ввізними митами. Білорусь, незважаючи на режим вільної торгівлі по цукру з Україною, захищає свій ринок нормами внутрішнього законодавства. Молдова також ставить різноманітні барєри для захисту від імпорту, оскільки після вступу до СОТ різке зменшення ставок ввізного мита призвело до перенасичення внутрішнього ринку дотаційним тростинним цукром. У результаті, Молдова була змушена розпочати спеціальне розслідування та за його результатними встановило додаткове імпортне мито, яке діє й сьогодні у режимі вільної торгівлі.

Потрібним і перспективним для України є ринок ЄС, але він є одним з найбільш регульованих у світі ринків, який, на жаль, повністю захищений від імпорту цукру високими ставками ввізного мита.В. Іванчук, генеральний директор агропромислового холдингу «Астра-Київ», у тему переговорів наших переробників із Євросоюзом про створення зони вільної торгівлі необхідно обовязково включити питання квоти українського цукру на ринку Євросоюзу. Близько 8-9 країн вже мають такі квоти.

Однак певні зрушення в експорті уже є. Падіння гривні стало вигідним для українських цукровиробників.

В «Укрцукрі» вважають, що в умовах скорочення виробництва цукру й росту попиту на нього у світі Україна має можливість для нарощування експортного потенціалу.

Стосовно експорту до Російської Федерації. Термін вилучення білого цукру з режиму вільної торгівлі з Україною закінчувався 1 січня 2009 Проте 29 грудня 2008 р. уряд підписав постанову «Про заходи державного регулювання імпорту товарів, що ввозяться на митну територію Російської Федерації з України», яка встановлює новий термін скасування безмитного ввезення українського цукру — до 1 січня 2013 р. документ набув чинності 1 січня 2009 р. Уряд наказало Мінекономрозвитку, Мінпромторгу і Мінсільгоспу РФ «здійснювати аналіз ситуації на російському ринку цукру і при необхідності внести до 1 листопада 2012 р. в уряд РФ пропозиції про зміну терміну скасування тарифних вилучень білого цукру з режиму вільної торгівлі з Україною». Крім того, уряд доручив Федеральній митній службі щомісяця надавати в ці відомства дані про ввезення до Росії з України низки товарів.

В даний час мито на ввезення до Росії білого цукру становить $ 340 за 1 т. Однак відповідно до угоди про режим вільної торгівлі буряковий цукор з Білорусії, Молдови, Азербайджану, Киргизії, Казахстану і Вірменії може ввозитися до Росії безмитно.

За останніми даними, Росія готова купувати український цукор, вироблений з цукрових буряків. Про це 19 квітня в Москві заявила міністр сільського господарства РФ Олена Скринник після переговорів з міністром аграрної політики України Миколою Присяжнюком.

2.2 Нормативно-правові умови здійснення експорту до Російської Федерації

Всі вантажі (товари) розмитнюються (декларуються) на митних постах.

За загальним правилом декларувати товари (подавати вантажну митну декларацію) можна на будь-якому митному посту, правомочному приймати митні декларації.

Вантажі (товари) розмитнюються (декларуються) шляхом:

·Подачі на митний пост вантажної митної декларації (ВМД);

·Подання разом з ВМД необхідних документів;

·Подання митному органу декларованих товарів.

Як виключення із загальних правил, вантажі можуть декларуватися шляхом:

·Подачі попередньої митної декларації;

·Подачі тимчасової митної декларації на вивозяться товари;

·Подачі митної декларації в електронній формі;

·Вказівки в митній декларації різних товарів одним найменуванням.

Іноземні товари, ввезені в РФ можуть обкладатися:

·Ввізним митом — $ 340 за 1 т.

·Податком на додану вартість (ПДВ); — 18%;

Митні мита, податки повинні бути сплачені:

·Особою, відповідальною за їх сплату;

·У терміни, встановлені митним законодавством або митним органом;

·У валюті РФ.

·За діючими ставками.

Митний контроль товарів (транспортних засобів) проводиться шляхом:

·Перевірки документів та відомостей;

·Усного опитування;

·Отримання пояснень;

·Митного спостереження;

·Митного огляду товарів і транспортних засобів;

·Митного огляду товарів і транспортних засобів;

·Особистого огляду;

·Перевірки маркування товарів спеціальними марками, наявності на них ідентифікаційних знаків;

Вимоги до якості цукру: Згідно з ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94) Цукор-пісок виробляється з розмірами кристалів від 0.2 до 2.5 мм. Допускаються відхилення від нижнього і верхнього меж зазначених розмірів до 5% до маси цукру-піску.

За органолептичними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, у здавалося в таблиці 9.

Таблиця 9. Органолептичні показники

Найменування характеристика для Метод Випробування Цукру-піскуЦукру-піску для промислової переробки Смак і запахСолодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як у сухому цукрі, так і в його водному розчині По ГОСТ 12576СипучістьСипучийСипучий, допускаються грудки, що розвалюються при легкому натисканніТе жКолірБілийБілий з жовтуватим відтінкомТе жЧистота розчинуРозчин цукру повинен бути прозорим або слабо опалесціруіщім, без нерозчинного осаду або інших сторонніх домішокТе ж

За фізико-хімічними показниками цукор-пісок повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 10.

За мікробіологічними показниками цукор-пісок для виробництва молочних консервів, продуктів дитячого харчування та біофармацевтичної промисловості повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 11.

Таблиця 10. Фізико-хімічні показники

Найменування показникаНорма для метод випробування Цукру-пісук Цукру-піску для промислової переробки Масова частка сахарози (у перерахунку на суху речовину),%, не менше99,7599,55По ГОСТ 12571Масова частка редукуючих речовин (в перерахунку на суху. Речовину),%, не більше0,0500,065По ГОСТ 12575Масова частка золи (в перерахунку на суху речовину),%, не більше0,040,05По ГОСТ 12574Кольоровість, не більше: умовних одиниць0,81,5По ДСТУ 12572Одиниць оптичної щільності (одиниць IСІМSА) 104195Той жеМасова частка вологи,%, не більше0,140,15По ГОСТ 12570Масова частка ферродомішок,%, не більше0,00030,0003По ГОСТ 12573

Таблиця 11. Мікробіологічні показники

Найменування показникаНорма метод випробування Кількість мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше1.0 х 103По ГОСТ 26968Цвілеві гриби, КУО в 1 г, не більше1.0 х 10То жеДріжджі, КУО в 1 р. не більше1.0 х 10 — «Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 1 гНе допускаютсяСанПиН 42-123-4940Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії родуНе допускаютсяТой жеСальмонела, в 25 гТой жеТой же

Упаковка і транспортування:

10-12 років тому сталася «революція» в області упаковки: з’явилися поліпропіленові мішки. зараз джутові мішки практично не використовуються, цукор зберігають у подвійному поліпропіленовому мішку з поліетиленовим (целофановим) вкладишем.

Від інших продовольчих товарів, що зберігаються в мішках, цукор вигідно відрізняється тим, що його не їдять пацюки. Цукор на 99,9% складається з сахарози. Для цих тварин даний вуглевод не представляє інтересу як продукт харчування. Транспортно-складські витрати для цукру складають більше 2%. Причому це витрати тільки на перевалку товару з вагона на склад, а потім у транспорт покупця. Природно, якщо цукор зберігати півроку, то витрати збільшаться.

Цукор-пісок упаковують масою нетто 50 кг:

в нові тканинні мішки по ГОСТ 8516 і рівноцінні за показниками якості мішки, дозволені до застосування органами охорони здоров’я і забезпечують збереженість продукції;

в поворотні сухі чисті тканинні мішки, першої та другої категорій;

в тканинні мішки з вкладишами — поліетиленовими товщиною не більше 0,100 мм, розміром 109 см х 59 см за ГОСТ 19360, паперовими тришаровими склеєними відкритими марки НМ розміром 92 см х 60 см за ГОСТ 7226.

Горловину вкладишів загортають. Горловину поліетиленових вкладишів можна термоспаювати, паперових — зашивати машинним способом.

Допускається використовувати мішки третьої категорії та імпортні мішки, що не мають сторонніх, запахів і дозволені до застосування органами охорони здоров’я. Цукор не повинен просипатися через тканину і шви мішків.

Транспортне маркування — за ГОСТ 14192 з нанесенням знаку «Берегти від вологи».

На ярлики повинні бути нанесені наступні дані, що характеризують продукцію:

Найменування організації, в систему якої входить прийняття-виробник;

Найменування і товарний знак підприємства-виробника;

Найменування продукції;

Позначення цього стандарту;

Маса нетто, кг;

Маса брутто, кг;

Категорія мішка чи номер ящика;

Номер місця.

Упакований цукор-пісок транспортують у критих транспортних засобах та в контейнерах за ГОСТ 18477 транспортом усіх видів відповідно до правил перевезень вантажів, що діють на транспорті даного виду, і без упаковки в автомобілях-цукровозах та залізничних хопер-зерновозах, пристосованих для перевезень цукру-піску що направляється на промислову переробку.

Криті вагони, цукровози і контейнери повинні бути сухими, без щілин, з дахом, який не протікає, з люками і дверима, які добре закриваються.

Не допускається відправляти цукор в забруднених вагонах, контейнерах і трюмах із слідами сильно забруднюючих вантажів, які раніше перевозилися (вугілля, вапно, цемент, сіль тощо), що пахнуть і отруйних вантажів, а також у вагонах, контейнерах і трюмах з непросохлою, маркою або фарбою, яка зберегла Перед завантаженням цукру вагони, цукровози, контейнери і трюми повинні бути ретельно очищені, в необхідних випадках промиті і продезінфіковані, підлоги вистелені папером або чистими паперовими обрізками, або іншими матеріалами. У залізничних вагонах гаки і гострі виступаючі частини обгортають папером або тканиною.

При перевезенні цукру автомобільним транспортом мішки з цукром необхідно укладати на дерев’яні піддони. При відсутності піддонів кузов автомашини вистилають брезентом, папером або чистими паперовими обрізками. Після укладання мішки з цукром або ящики накривають брезентом.

Зберігання

Цукор зберігається дуже довго. У сертифікатах термін його зберігання обмежується одним роком. Але насправді він може лежати зовсім без проблем три роки, особливо якщо задовольняє всім вимогам ГОСТу (в першу чергу по вологості). І навіть якщо почав залежуватися й грудкуватися, то в крайньому випадку, цукор можна розчинити на харчовому виробництві, так як часто він затребуваний у вигляді сиропу.

Упакований цукор-пісок повинен зберігатися в складах,. температура зберігання не вище 40° С.

Відносна вологість повітря на складі повинна бути не вище 70% на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру.

Цукор-пісок укладають на складі в штабелі висотою до 24 рядів — упакований в тканинні мішки з поліетиленовими вкладишами.

На даний час в РФ уже прийнято новий «ГОСТ Р 53396-2009 Сахар белый. Технические условия», проте він вступає в силу лише 01.07.2011.

контракт № 7895

м. Київ» 08 » квітня 2010 року

ТОВ «Компания Гранд плюс ЛТД» в ocoбi Генерального директора Савченко Олександра Васильовича, що діє на підставі Статуту, в подальшому іменоване Продавець, з однієї сторони, та

ТОВ «Мост Трейд» в ocoбi Генерального директора Золотарьової Ольги Вікторівни, що діє на підставі Статуту, надалі іменоване Покупець з іншої сторони, разом іменовані Сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет контракту.

1.1 Продавець передає у власність Покупця цукор-пісок, в подальшому товар, в кількості, за якістю та за ціною, що визначені в даному Договорі, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість.

2. Кількість і якість

2.1 Загальна кількість товару складає 200 тонн. В наступному замовленні визначатиметься відповідно до видаткових накладних, що підтверджують приймання-передачу товару.

.2 Якість товару, що постачається Продавцем, повинна відповідати ДСТУ-2316-93 (ДСТУ 21-94).

3. Умови поставки Товару та його передача

3.1 Поставка Товару здійснюється на умовах EXW (склад Продавця Адреса: м. Київ, вул. Строкача 7-ж), (Інкотермс в редакції 2000 року).

.2 товар передається партіями, при цьому кількість, ціна та строк передачі кожної окремої партії товару погоджується Сторонами в документах приймання-передачі ТМЦ.

.3 Перехід права власності та ризиків на Товар відбувається з моменту передачі товару та товарно-супровідних документів на товар, якими є: податкова накладна, видаткова накладна, сертифікат якості (за вимогою).

4. порядок розрахунків

4.1 Ціна Товару за цим контрактом визначається згідно видаткових накладних, але не може бути нижчою 7 500,00 грн. за одну тонну, в т. ч. ПДВ 20% — 1500,00 грн. (без урахування мішкотари).

.2 За домовленістю сторін товар може упаковуватися в поліпропіленові мішки вагою 50 кг нетто. Вартість тари не входить до ціни товару і визначається окремо.

.3 Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати Покупцем.

5. Відповідальність Сторін

5.1 3a порушення умов даного Контракту сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

.2 У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених п.4.3 даного контракту, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення виконання зобов’язань за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

.3 Рекламації відносно якості та кількості товару можуть бути заявлені Покупцем Продавцю протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару. Зміст та обґрунтованість рекламації повинні бути підтверджені висновком незалежних спеціалістів ТПП України. Продавець повинен розглянути отриману рекламацію протягом 30-ти днів з моменту отримання.

6. Обставини нездоланної дії (форс-мажор)

6.1 При настанні обставин нездоланної сили (стихійні лиха, не передбачені події економічного чи політичного .2 Обставини форс-мажорного дня їх виникнення.

7. Порядок розгляду спірних питань

7.1 Сторони зобовязуються використати всі можливості для розвязання спірних питань на основі двосторонніх переговорів.

.2 Якщо Сторони не можуть вирішити суперечки шляхом переговорів, компетентним для вирішення суперечки буде Міжнародний комерційний арбітражний Суд при Торговельно-промисловій палаті України (м. Київ) згідно правил його виробництва.

8. Термін дії договору, інші умови

8.1 Строк дії договору — з дати підписання до повного виконання Сторонами зобовязань.

.2 Договір складений у 2-х примірниках, по одному для кожної із Сторін.

.3 Зміни та доповнення до даного Договору оформлюються письмово.

9. Юридичні адреси та банківські реквізити Сторін.

ПродавецьПокупецьТОВ «Компания Гранд плюс ЛТД»ТОВ «Мост Трейд»04073 Україна, м. Київ, вул. Строкача 7-ж107045 Росія, м. Москва, пров. Ананьєвський, буд.412/1Р/р 260401409 в ВАТ «Райффайзен 4. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру

Умови експорту товару:

Закупівельна вартість товару для експорту — 4583 грн. /т (за даними Міністерства економіки України)

Витрати, пов’язані з експортом:

оплата навантаження — розвантаження несе Покупець, оскільки реалізація відбувається на умовах EXW.

Витрати, пов’язані з митним оформленням експорту вантажу.

Сплата експортного мита — за Інформацією щодо ставок вивізного (експортного) мита встановлених актами законодавства України на 2009 рік, яку надає Департамент митно-тарифного регулювання ДМСУ — з українських виробників не стягується експортне мито.

Повернення сплаченого ПДВ:

(митна вартість + мито + акциз) х 20% (ставка ПДВ) = 7500 грн*0,2*200 = 300 000 грн.

Розрахунок валютної виручки:

грн. * 200т = 1 500 000 грн.

Розрахунок валового доходу:

1500000 грн. — оскільки витрати, повязані з митним оформленням вантажу несе Покупець.

Розрахунки з бюджетом (відрахування з валового доходу):

Операції з експорту обкладаються за нульовою ставкою.

Розрахунок прибутку:

500 000 грн — 4583*200 = 1 500 000 — 916 600 = 583 400 грн.

Сплата податку на прибуток (25%);

400*0,25 = 145 850 грн.

Розрахунок чистого прибутку (п.4. б — п.4.7);

грн. — 145 850 грн. = 437 550 грн.

Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди = (п.4.8/п.4.3) *100%.

550/1 500 000*100% = 29,17%

Коефіцієнти ефективності експорту товару

де — базовий коефіцієнт ефективності експорту;

— виторг від експорту;

Сm — собівартість товару;

Т в — транспортні витрати;

Оворганізаційні витрати.

Ебаз=1 500 000/916 600=1,63 — експорт ефективний.

Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:

Еальт= 1 500 000 /916 600=1,61 — експорт ефективний.

Оскільки базовий і альтернативний коефіцієнт експорту більші за 1, то експорт є ефективним.

Крім того, при здійсненні експорт ставка ПДВ є нульовою, тоді як на внутрішньому ринку операції окладаються ПДВ у 20%.

Висновки

Споживання цукру у світі в 2009 році становило відповідно 166 млн т, тобто збільшилося на 2,4 %. Отже, світові прогнози сприятливі для виробництва та реалізації цукру. З іншого боку в 2009/2010 МР через несприятливі погодні умови в Бразилії та Індії пропозиція цукру значно знизилася, що в свою чергу призвело до дефіциту на світовому ринку в обсязі 13,5 млн. тон. Це неминуче призведе до подальшого росту цін на цей солодкий продукт.

Хоча Україна в 1991 році виробляла 10% світового обсягу цукру й 60% — обсягу СРСР, проте після отримання незалежності Україна почала втрачати позиції експортера цукру, зокрема й провідне місце за виробництва цукрових буряків у межах країн СНД, де частка її на аграрному ринку зменшилась більше як наполовину. Маючи достатній виробничий потенціал для повного забезпечення себе цукром і формування експортних фондів, Україна останніми роками перетворилася в імпортера цукру. Основою з причин погіршення становища українського ринку цукру пояснюється низькою рентабельність виробництва, яка в 2009 році становила за різними даними від 16 до 35 %, тоді як рентабельність вирощування пшениці склала 70%, соняшнику — 150%, сої — 240%.

Для підтримки цукрової галузі в Кабміні розглядається питання щодо збільшення в майбутньому році дотацій на вирощування цукру з 750 грн/га до 1,5 тис грн. /га. Поробленим залишається отримання коштів самими виробниками.

Одночасно з погіршенням експортних можливостей в нашій державі (дефіцит цукру в поточному маркетинговому році очікується в розмірі від 450 до 600 тис. тон цукру) посилюються національні барєри сусідніх держав. Білорусь, незважаючи на режим вільної торгівлі по цукру з Україною, захищає свій ринок нормами внутрішнього законодавства. Молдова також ставить різноманітні барєри для захисту від імпорту. Потрібним і перспективним для України є ринок ЄС, але він є одним з найбільш регульованих у світі ринків, який, на жаль, повністю захищений від імпорту цукру високими ставками ввізного мита. Російський ринок в свою чергу є дуже нестабільним, він великою мірою залежить від нічим не обґрунтованих та непередбачуваних політичних рішень. В даний час мито на ввезення до Росії білого цукру становить $ 340 за 1 т. Однак відповідно до угоди про режим вільної торгівлі буряковий цукор з Білорусії, Молдови, Азербайджану, Киргизії, Казахстану і Вірменії може ввозитися до Росії безмитно.

Хоча Україна в 1991 році виробляла 10% світового обсягу цукру й 60% — обсягу СРСР, проте після отримання незалежності Україна почала втрачати позиції експортера цукру, зокрема й провідне місце за виробництва цукрових буряків у межах країн СНД, де частка її на аграрному ринку зменшилась більше як наполовину. Маючи достатній виробничий потенціал для повного забезпечення себе цукром і формування експортних фондів, Україна останніми роками перетворилася в імпортера цукру. Основою з причин погіршення становища українського ринку цукру пояснюється низькою рентабельність виробництва, яка в 2009 році становила за різними даними від 16 до 35 %, тоді як рентабельність вирощування пшениці склала 70%, соняшнику — 150%, сої — 240%.

Для підтримки цукрової галузі в Кабміні розглядається питання щодо збільшення в майбутньому році дотацій на вирощування цукру з 750 грн/га до 1,5 тис грн. /га. Поробленим залишається отримання коштів самими виробниками.

Одночасно з погіршенням експортних можливостей в нашій державі (дефіцит цукру в поточному маркетинговому році очікується в розмірі від 450 до 600 тис. тон цукру) посилюються національні барєри сусідніх держав. Білорусь, незважаючи на режим вільної торгівлі по цукру з Україною, захищає свій ринок нормами внутрішнього законодавства. Молдова також ставить різноманітні барєри для захисту від імпорту, оскільки після вступу до СОТ різке зменшення ставок ввізного мита призвело до перенасичення внутрішнього ринку дотаційним тростинним цукром. Потрібним і перспективним для України є ринок ЄС, але він є одним з найбільш регульованих у світі ринків, який, на жаль, повністю захищений від імпорту цукру високими ставками ввізного мита. Російський ринок в свою чергу є дуже нестабільним, він великою мірою залежить від нічим не обґрунтованих та непередбачуваних політичних рішень. В даний час мито на ввезення до Росії білого цукру становить $ 340 за 1 т. Однак відповідно до угоди про режим вільної торгівлі буряковий цукор з Білорусії, Молдови, Азербайджану, Киргизії, Казахстану і Вірменії може ввозитися до Росії безмитно.

З метою поліпшення ситуації на цукровому рику України на думку С. Стасіневича, канд. екон. наук., провід. наук. співробітник НДІ економіки і менеджменту агропромислового виробництва, доцент Національного аграрного університету, доцільним було б застосовування додаткового спеціального ввізне мито на різні види цукру, що дозволяється СОТ за певних обмежувальних умов: в розмірі не більше 1/3 рівня звичайної ставки та можливості виконання встановлених правил розрахунку (за ціною CIF-порт імпортера за три останні роки). Але навіть за наявності законного права на застосування додаткового мита на цукор та цукор-сирець таке введення може відбутися тільки на четвертий рік після вступу до СОТ.

Отже, з метою збереження Україною статусу країни вагомого експортера цукру, необхідно здійснити оновлення основних засів виробництва, що дозволить збільшити якість і глибину обробки цукрових буряків. По-друге, оскільки постійне зростання вартості на енергоносії, призводить до значного зростання собівартості виробництва продукції, зменшення рентабельності діяльності, то доцільним є зменшення енергозатратності виробництва з боку підприємства з одного боку й з іншого боку — розробка державою програм із використання альтернативної електроенергії.

список використаних літературних джерел

1.International Sugar Statistics [Electronic resource] // Illovo Sugar — Mode of access: #»1″ height=»1″ src=»/wimg/13/doc_zip13.jpg» />Аналитика <#"center">Додатки

Додаток А

Світове виробництво, імпорт й експорт цукру за маркетинговий рік, 1 000 т за цінами цукрової сировини

Країна Маркетинговий рікЗапаси на початок рокуЗагальне виробництво цукруСукупний імпортСукупна пропозиціяСукупний експортСукупне споживанняЗапаси на кінець періодуКанада2007/081071261,4161,649771,4651072008/09107871,4441,638381,5001002009/101001001,4501,650421,454154Мексика2007/081,7185,8522267,7966775,1441,9752008/091,9755,2602157,4501,2705,5406402009/106405,4007106,7506905,300760США2007/081,6327,3962,37711,40511,4059,7151,5062008/091,5066,7892,79611,09111,0919,6501,3172009/101,3176,9982, 20010,51510,5159,412922Куба2007/081501,4202101,7801,025710452008/09451,2502001,495730710552009/10551,2502901,59580071085Бразилія2007/08-48531,600031,11519,50011,4002152008/0921531,850032,06521,55011,650 — 1,1352009/10-1,13535,750034,61523,85011,800 — 1,035ЄС-272007/082,72015,6142,94821,2821,65616,4963,1302008/093,13013,5703,25019,9501,10516,6702,1752009/102,17515,4853,50021,1601,47516,5003,185Росія2007/084403, 2003,1006,7402005,9905502008/095503,4802,8006,8302005,8807502009/107503,3502,4006,5002005,850450Україна2007/087852,020762,88112,3005802008/095801,7101002,390402,1002502009/102501,6252752,150501,900200Туреччина2007/087101,70052,415102,0002,0002008/094052,10052,51052,0002,0002009/105052,10052,610102,0002,000Індія2007/089,85028,630038,4805,83023,5009,1502008/099,15016,1302,80028,08019024, 2003,6902009/103,69017,3006,00026,9901023,5003,480Китай2007/081,40115,89897218,2715614,2503,9652008/093,96513,3171,07718,3597514,8203,4642009/103,46413,16190017,5256515,4132,047Таїланд2007/081,7457,82009,5654,9142,0002,6512008/092,6517, 20009,8515,5002,0002,3512009/102,3517,700010,0515,8002,1002,151Австралія2007/084024,93995,3503,7001,2504002008/094004,81495,2233,5221,2504512009/104514,90095,3603,7001,250410Гватемала2007/084102,27402,6841,3337426092008/096092,24702,8561,4907446222009/106222,25002,8721,515745612Світ2007/0835,769163,29744,384243,45051,433152,24139,7762008/0939,776143,78146,568230,12548,180154,37527,5702009/1027,570153,52749,921231,01851,277153,73926,002

Джерело: побудовано автором на основі даних Foreign Agricultural Service/USDA Office of Global Analysis

Додаток А 1

Світове виробництво і споживання цукру

Таблиця 3 Світова торгівля цукром, 2008/09-2018/19 м. р. (прогноз), млн. т

КраїниМаркетинговий рік08/0909/1010/1111/1212/1313/1414/1515/1616/1717/1818/19Нетто-ЕкспортериБразилія20,2525,70227,35328,08628,67329,22629,65630,15730,6630,88331,076Таїланд5,15,725,9946,1646,2586,3266,3786,4256,4766,5376,601Австралія3,8913,8043,8873,9353,9834,0284,0784,1294,1774,2264,278Гватемала1,591,6331,6591,6981,7461,81,861,9221,9852,0522,122Південна Африка0,80,6960,6610,6590,6650,6740,6760,6720,6680,6670,664Куба0,660,6380,6270,6360,6550,6780,7060,7340,7610,7930,826Колумбія0,540,470,4080,3650,3440,3360,3370,3420,3480,3560,363Мексика0,4250,3540,3360,350,3760,4040,430,4440,4540,4680,485Аргентина0,340,3350,3210,3140,3110,3120,3140,3170,3230,3320,343Філіппіни0,320,2750,230, 1990,1770,160,1460,1310,1140,1010,089Туреччина0,040,1770,1850, 1920,1810,160,1370,110,0820,0570,033Усього нетто-експортери33,95639,80341,66042,59943,36744,10444,71845,38246,04746,47246,880Нетто-ІмпортериРосія2,9002,9022,9372,8782,8132,7382,6592,5842,5082,4162,327Європейський союз2,2994,4094,3244,3894,4424,4974,5474,5894,6284,6694,703Індонезія2, 2002,4282,5452,6212,6852,7442,8082,8692,9282,9823,037США2,1432,0341,8791,8961,9251,9551,9842,0002,0132,0292,048Канада1,4001,4621,5031,5201,5361,5471,5561,5711,5901,6041,617Алжир1,3651,3741,4041,4311,4631,4971,5321,5681,6051,6411,678Японія1,3401,2891,2651,2401,2141, 1901,1641,1401,1171,0931,068Малайзія1,2351,3401,4051,4531,5001,5451,5911,6391,6861,7311,777Південна Корея1,2301,3661,3661,3701,3801,3911,4021,4131,4241,4331,444Єгипет1,0401,1051,1731,2141,2521,2891,3251,3641,4081,4511,497Індію0,7002,6913,5303,7763,9194,0534,1274, 1924,2384, 2004,131Іран0,6631,1331,2731,3511,3511,3731,3941,4151,4371,4571,476Пакистан0,6250,6850,8280,9271,0241,1031,1791,2611,3431,4121,480Марокко0,6120,6380,6760,7050,7350,7660,7980,8320,8670,9010,937Китай0,5990,5000,5440,6330,7400,8470,9511,0681, 1941,3181,435Венесуела0,4000,3540,3580,3680,3830,3980,4130,4250,4350,4420,449Україна0,3000,8520,7430,6980,6840,6830,6820,6820,6810,6760,670Перу0,0880,0790,0820,0820,0910,1040,1190,1370,1570,1760, 196Інші країни12,23212,57613,24113,46113,64413,80013,90314,04914, 20414,25514,324Усього нетто-імпортери33,95639,80341,66042,59943,36744,10444,71845,38246,04746,47246,880

Додаток Б

Динаміка цін на цукор-сирець і нафту

Додаток В

Динаміка цін на цукор на основних біржах з 27.03.2009 по 26.03.2009

Динаміка ціна на основних біржах світу за 10.03.2010 по 25.02.2010 рр

ДатаБелий цукор, EXW, Україна, USD/тБелий цукор, Лондон, USD/тЦукор-сирець, Нью-Йорк, USD/т10.03.2010958,6537,1475,5309.03.2010959,9555,3447,9708.03.2010 589,8475,5305.03.2010961,8592489,204.03.2010964,9592 03.03.2010968619,5486,1102.03.2010970618,6499,1201.03.2010973,1636,3490,7426.02.2010982,5669,9531,9725.02.20101001,3661,7539,02

Додаток Г

Перспективи зростання цін на цукор.

Додаток Д

Ціни фючерсних контрактів на білий кристалічний цукор в 2008-2009 МР, дол. США за т FOB, порти Атлантики

Додаток Е

Виробництво цукру в Україні

РокиОбсяг квоти «А» *, тис. тоннФактично вироблено, тис. тоннРізниця між виробництвом та квотою, тис. тоннВиробництво у % до квоти2000/200116001550-50,0096,882001/200220001650-350,0082,502002/200318001430-370,0079,442003/200418001550-250,0086,112004/200518001788-12,0099,332005/200617901894104,00105,812006/200718402574734,00139,892007/200820401870-170,0091,672008/200919851571-414,0079,12009/2010 (очікуване) 19841300-68466,0

*/ квота «А» — максимальна кількість цукру, яка може бути поставлена на внутрішній ринок

Додаток Ж

Баланс попиту та пропозиції цукру

№ п/пПоказниквересень-грудень 2009 р2009/2010 МР (прогноз) ІПропозиція продукції — всього188523051.1Внутрішнього ринку — всього18301860 в тому числі: 1.1.1Залишки на початок періоду5605601.1.2Власне виробництво127013001.2 Зовнішнього ринку (імпорт) 55445ІІПопит на продукцію — всього188523052.1Внутрішнього ринку — всього6131840 з нього: 2.1.1Фонд споживання населення58017402.1.2Інше споживання331002.2 Зовнішнього ринку (експорт) 152.3 Залишки на кінець періоду1271460Споживання на душу населення, кг на рік3838

Учебная работа. Світовий та національний ринки цукру