Учебная работа. Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний економічний університет
Центр післядипломної освіти
Індивідуальна робота:
з дисципліни Міжнародна економіка
Тема: «Потенціал розвитку економічних відносин між Україною та ЄС»
Виконав: студент 2 курсу навчання,
спеціальності «Облік і Аудит»
очно-заочної форми навчання
Стецюк Сергій Петрович
Викладач: доцент Федірко
Олександр Анатолійович
КИЇВ 2013
Зміст
Глосарій
1.Закономірності та тенденції розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
2.Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
3.Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
Глосарій
Глобалізація економіки (Globalisation of the economy). Термін економічна глобалізація означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними рушійними силами якого є:
·лібералізація міжнародної торгівлі та руху капіталів
·зростання темпів технологічного прогресу та формування інформаційного суспільства
·дерегулювання
Ці три чинники посилюють один одного: технологічний прогрес стимулює міжнародну торгівлю, а можливість торгувати по всьому світу сприяє поширенню технологічного прогресу. Водночас дерегулювання стимулює розвиток нових технологій та усуває перешкоди для торгівлі.
Європейський інвестиційний Створений 1958 року з метою фінансування проектів, що сприяють європейській інтеграції, збалансованому розвитку, економічному й соціальному вирівнюванню та розвитку інноваційної економіки. Європейський інвестиційний Проекти, в які ·сприяти виконанню завдань ЄС, зокрема, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та маленьких підприємств, стимулювати розвиток інформаційних технологій, захищати довкілля, поліпшувати освіту й охорону здоровя
·здійснюватись переважно на користь найбільш відсталих регіонів
·залучати інші джерела фінансування
Майже всі кошти для фінансування своїх позикових операцій них пропорційний економічній вазі.
Європейський інвестиційний союз, ЄС не стягує митних зборів при перетині внутрішніх кордонів Союзу, натомість єдиний зовнішній тариф слугує одним з джерел прибутків у бюджет ЄС <#"justify">Базовим документом, що визначав правовий механізм двостороннього співробітництва між Україною і ЄС, була Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (УПС). Однак у лютому 2008 р. термін дії Угоди закінчився, оскільки вона була підписана в червні 1994 р., а набула чинності 1 березня 1998 р. строком на 10 років.
На сьогоднішній день, ЄС та Україна почали переговори про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. Створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відповідає державній політиці нашої держави на європейську інтеграцію, адже курс на вступ до Європейського Союзу є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, що закріплено у Законі України Про основи національної безпеки України (2003 р.) та Законі України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики (2010 р.), де визначено, що однією з головних засад зовнішньої політики держави є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі. Завдяки значному інноваційному потенціалу, розвинутим ефективним механізмам його функціонування, налагодженій інституційній структурі ЄС є лідером світової економіки. Після визнання української економіки як ринкової та вступу України до Світової організації торгівлі переговори про створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС набули особливої актуальності.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.01.2012, склав 49 362,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу — 39 411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.
Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 становить 4 556,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу — 4 058,1 млн. дол. США.
Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (12 645,5 млн. дол. США), що складає 25,6 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України або 32,1 відсотка від обсягу інвестицій з країн ЄС.
Частка інвестицій, які надійшли в українську економіку з Німеччини, що посідає друге місце серед країн ЄС за обсягами інвестицій, становить 7 386,4 млн. дол. США, що складає 15,0 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну (18,7 відсотка від обсягу інвестицій з країн ЄС). Третє місце посідають Нідерланди з обсягом інвестицій 4 822,8 млн. дол. США, що складає 9,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну (відповідно від обсягу інвестицій з країн ЄС — 12,2 відсотка). На четвертому місці знаходиться Австрія з обсягом інвестицій 3 423,1 млн. дол. США, їх частка у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну становить 6,9 відсотка (відповідно 8,7 відсотка).
Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є не лише найбільшими інвесторами серед країн ЄС, але входять і до десяти країн світу, що здійснюють найбільші за обсягами інвестиції в Україну, відповідно посідають перше, друге, третє та пяте місця.
Найбільший приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 року становить:
·2 600,6 млн. дол. США з Кіпру,
·691,7 млн. дол. США з Австрії,
·303,4 млн. дол. США з Німеччини.
Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС
2010 рік у млн. дол. США2011 рік у млн. дол.СШАТемпи росту (зниження) показників надходження ПІІ в УкраїнуПитома вага країн у обсягах ПІІ, %у млн. дол. США%Всього в Україну44806,049362,34556,3110,2100,0У т.ч.:З ЄС-27 всього35353,139411,24058,1111,579,8100,0З ЄС-15 всього23147,824634,31486,5106,449,962,5У т.ч.:Австрія2731,43423,1691,7125,36,98,7Бельгія64,7111,646,9172,50,20,3Сполучене Королівство (Велика Британія)2287,12508,2221,1109,75,16,4Греція327,9428,3100,4130,60,91,1Данія196,6198,31,7100,90,40,5Ірландія138,8156,617,8112,80,30,4Іспанія63,473,19,7115,30,10,2Італія980,6965,9-14,798,52,02,5Люксембург441,7493,852,1111,81,01,3Нідерланди4683,34822,8139,5103,09,812,2Німеччина7083,07386,4303,4104,315,018,7Португалія12,623,210,6184,10,00,1Фінляндія58,068,310,3117,80,10,2Франція2368,12230,7-137,494,24,55,7Швеція1710,61744,033,4102,03,54,4З ЄС-12 всього12205,314776,92571,6121,129,937,5У т.ч.:Естонія126,8163,336,5128,80,30,4Кіпр10044,912645,52600,6125,925,632,1Латвія81,771,0-10,786,90,10,2Литва83,383,60,3100,40,20,2Мальта29,937,17,2124,10,10,1Польща932,8875,5-57,393,91,82,2Словаччина62,462,70,3100,50,10,2Словенія28,531,22,7109,50,10,1Угорщина700,5686,1-14,497,91,41,7Чеська Республіка73,676,93,3104,50,20,2Болгарія18,823,04,2122,30,00,1Румунія22,121,0-1,195,00,00,1З країн — кандидатів всього:153,3179,225,9116,90,40,5У т.ч.:Туреччина153,3179,225,9116,90,40,5
Загальний обсяг прямих інвестицій з України станом на 01.01.2012 р. становив 6 898,0 млн. дол. США, в т.ч. до країн-членів Європейського Союзу 6 484,9 млн.дол.США, що складає 94,0 відсотка від загального обсягу українських інвестицій, залучених до країн світу.
Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (6 342,1 млн. дол. США), який залучив 91,9 відсотка від загального обсягу українських інвестицій або 97,8 відсотка від обсягу українських інвестицій до країн ЄС.
Частка інвестицій, які надійшли з України до економіки Латвії, що посідає друге місце серед країн ЄС за обсягами українських інвестицій, становить 80,4 млн.дол.США, що складає 1,2 відсотка від загального обсягу українських інвестицій (1,2 відсотка від обсягу українських інвестицій до країн ЄС).
Третє місце посідає Польща з обсягом інвестицій з України 48,2 млн.дол.США, що складає 0,7 відсотка від загального обсягу українських інвестицій (відповідно 0,7 відсотка).
Надходження прямих інвестицій з України до країн-членів Європейського Союзу та країн — кандидатів на вступ до ЄС
2010 рік у млн. дол. США2011 рік у млн.дол.СШАТемпи росту (зниження) показників надходження ПІІ з УкраїниПитома вага країн у обсягах ПІІ, %у млн.дол. США% Всього з України 6868,3 6898,0 29,7 100,4 100,0У т.ч.:До ЄС-27 всього 6494,1 6484,9 -9,2 99,9 94,0 100,0До ЄС-15 всього14,514,1-0,497,20,20,2У т.ч.:Австрія4,74,5-0,295,70,10,1Бельгія0,00,00,00,00,00,0Сполучене Королівство (Велика Британія)**—-Греція**—-Данія0,00,00,00,00,00,0Ірландія0,00,00,00,00,00,0Іспанія**—-Італія0,40,40,0100,00,00,0Люксембург**—-Нідерланди**—-Німеччина9,29,0-0,297,80,10,1Португалія0,00,00,00,00,00,0Фінляндія0,00,00,00,00,00,0Франція0,20,20,0100,00,00,0Швеція0,00,00,00,00,00,0До ЄС-12 всього6479,66470,8-8,899,993,899,8У т.ч.:Естонія**—-Кіпр6342,56342,1-0,4100,091,997,8Латвія87,980,4-7,591,51,21,2Литва**—-Мальта0,00,00,00,00,00,0Польща49,148,2-0,998,20,70,7Словаччина0,00,00,00,00,00,0Словенія0,00,00,00,00,00,0Угорщина0,10,10,000,00,0Чеська Республіка**—-Болгарія**—-Румунія**—-До країн — кандидатів всього:**—-У т.ч.:Туреччина**—-
Саме створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС створить сприятливе середовище для посилення торгівлі між двома сторонами. Це є можливим через те, що така зона передбачає скасування тарифів майже щодо всіх товарів і послуг. Натомість на сьогодні Україна користується перевагами, які надає їй генеральна система преференцій ЄС, відповідно до якої близько половини експортованих до ЄС українських товарів мають безтарифний доступ до його ринку. Однак митні тарифи діють щодо особливо важливої для України продукції, яка складає найбільш велику частку її експорту, — сталі, текстилю, добрив. Після набуття чинності угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС митні тарифи стануть нульовими для понад 90 % промислових та 80 % сільськогосподарських і харчових товарів. Для тієї частини українського експорту, що не буде повністю лібералізована, ЄС пропонує суттєве полегшення доступу до свого ринку (наприклад, квоти з нульовою ставкою для певної кількості свинини, мяса, птиці, зерна). Зрештою, загальна мета створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС — це забезпечення 95 % торгівлі без митних зборів між ЄС та Україною.
Таблиця 1 Торгівля товарами України з світом млрд. євро
Таблиця 2 Торгівля товарами України з ЄС-27 млрд. євро
% Від світових (без обліку торгівлі всередині ЄС)% Від загального обсягу ЄС 27200920102011201020112012Імпорт0,5%0,5%0,6%Імпорт0,8%0,9%0,8%Експорт0,4%0,5%0,5%Експорт1,3%1,4%1,4%
Дані взяті з джерела
Серед основних умов Угоди про ЗВТ між ЄС і Україною слід відзначити:
)безмитний експорт з України в ЄС промислової продукції з дати набрання чинності угодою;
) збереження квот на безмитний експорт з України в ЄС більшості видів сільськогосподарської продукції;
) безмитний імпорт більшості видів сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС;
) спеціальні режими щодо ввезення в Україну з ЄС автомобілів та вживаного одягу;
) скасування в ЄС субсидій на експорт сільськогосподарської продукції в Україну;
) поступове скасування вивізних мит в Україні на експорт насіння соняшнику, брухту кольорових металів та шкур;
) перехідні періоди для лібералізації ввізних мит та лібералізація торгівлі послугами в Україні;
) перехід на гармонізовані з ЄС стандарти і сертифікати.
Крім того, проект угоди передбачає істотні коригування регуляторних практик України, зокрема у сфері конкуренції, державної допомоги, державних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, технічного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення сталого розвитку (екологічні, трудові та соціальні питання) тощо, а також зобов’язання ЄС надавати Україні технічну допомогу у забезпеченні необхідних змін.
За оцінками експертів проєвропейської орієнтації, від впровадження Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною остання може отримати чималі вигоди, зокрема внаслідок:
) зростання експорту української продукції в ЄС;
) покращення інвестиційного клімату внаслідок пристосування національного законодавства до норм і правил ЄС;
) скасування субсидування експорту сільськогосподарської продукції з ЄС до України;
) поступове збільшення квот на експорт з України до ЄС окремих видів сільськогосподарської продукції.
Нагадаю, що напередодні, 18 вересня 2013 року Кабінет міністрів України схвалив проект угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Отож Україна сподівається підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС на 3-му саміті Східного партнерства <#"justify">2. Проблеми та ризики розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
Однак ґрунтовний аналіз основних положень угоди свідчить, що можливі також чималі втрати від впровадження Угоди про ЗВТ між ЄС та Україною, зокрема внаслідок:
Посилення конкуренції на внутрішньому ринку, особливо в короткостроковій перспективі, за рахунок усунення тарифних і скорочення нетарифних бар’єрів.
Обмеження доступу українських товарів на європейські ринки під приводом їх невідповідності європейським стандартам і сертифікатам. (Україна не зможе вживати адекватних заходів, оскільки, вступивши до СОТ, погодилася приймати сертифікати країн походження.)
Обнулення (до 95%) експортних мит на українські товари та жорстке квотування решти видів товарів, які є ключовими позиціями українського експорту.
Вилучення з режиму вільної торгівлі майже 400 товарних позицій, в основному сільськогосподарських та продовольчих товарів, лібералізація експорту яких на ринки ЄС була б для України найбільш вигідною.
Запровадження ЄС для України дискримінаційної системи тарифних квот на дуже низькому рівні.
Збереження в ЄС системи багатомільярдних дотацій аграрного сектора, що робить експорт української продукції в ЄС та в третіх країнах неконкурентоспроможним.
Загальні ринкові ризики- відносна віддаленість ринку; — конкуренція на іноземних ринках з боку інших фірм; — розходження у використанні продукту на іноземних ринках; — мовні й культурні розходження; — розходження в товарній специфікації на іноземних ринках; — складність доставки послуг закордонним покупцям.Комерційні ризики- коливання курсів валют, коли контракти укладаються в іноземній валюті; — несплата з боку експортних клієнтів через суперечки щодо контракту, банкрутства, відмови прийняти товар і шахрайства; — затримки й ушкодження при експортній доставці й у процесі розподілу; — труднощі в одержанні експортного фінансування.Політичні ризики- обмеження з боку іноземного уряду; — національна експортна політика; — контроль за обміном валюти з боку уряду країни перебування, що обмежує можливість здійснення платежів іноземними клієнтами; — недостатня допомога з боку уряду для подолання експортних бар’єрів; — недостача податкових стимулів, що спонукають компанії займатися експортом; — висока вартість внутрішньої валюти стосовно її вартості на експортних ринках; — високі іноземні тарифи на імпортні товари; — заплутані іноземні імпортні правила й процедури; — складність торговельної документації; — вступ у дію національних законодавчих актів, що регулюють експорт; — соціальні конфлікти, революції та війни, що руйнують іноземні ринки.
Найважливіші бар’єри, що перешкоджають ініціації експорту
Зростання витрат через високі видатки на експортне виробництво, просування й фінансуванняОсоблива увага менеджменту до розвитку внутрішнього ринкуНестача іноземних каналів розподілуНестача виробничих потужностей для охоплення іноземних ринків Нестача капіталу для фінансування розширення на іноземні ринкиНестача рішучості почати експортНестача зв’язків з іноземним ринкомНедостатні знанняНедостатнє фінансуванняєвропейський союз україна інвестиція
3. Рекомендації з вирішення проблем та зменшення ризиків у розвитку економічних відносин між Україною та ЄС
Для реалізації позитивних можливостей від інтеграції України в ЄС та нівелювання ризиків від такої інтеграції та з метою модернізації економіки України і захисту її національних інтересів необхідно:
1.Розробити довгострокову стратегію інтеграції України в ЄС та в Євразійський простір, в якій передбачити оптимальний формат економічного співробітництва з обома регіональними обєднаннями, за обовязкової умови дотримання принципів угоди про вільну торгівлю з ЄС щодо формування торговельно-економічних відносин з Митним Союзом СНД, і з урахуванням інтересів вітчизняних конкурентних галузей економіки, в першу чергу сільського господарства, надання фінансових, телекомунікаційних, транспортних, професійних послуг тощо.
2.Прийняти державну програму адаптації українського законодавства до норм і правил Угоди про вільну торгівлю з ЄС.
.Розробити і впровадити в діяльність уряду державну програму адаптації недостатньо конкурентоспроможних галузей економіки України до умов діяльності згідно з нормами Угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом.
.Створити окрему державну програму щодо імпортозаміщення, яка ґрунтуватиметься на національних можливостях виробляти конкурентоспроможну продукцію та перешкоджати надходженню імпортних товарів за демпінговими цінами.
.З огляду на те, що Україна половину своєї економіки формує за рахунок експорту (товарів, послуг, капіталу, робочої сили), розробити і затвердити відповідну стратегію її розвитку, в основі якої необхідно передбачити страхування ризиків, доступ до кредитних ресурсів, особливо середньо — та довгострокових (наприклад, з досвіду Чехії — створення експортного банку), а також розвивати сучасний державний протекціонізм, спрямований на захист національних економічних інтересів.
.Наданні податкових пільг щодо сплати податку на прибуток для виробників високотехнологічної (насамперед, машинобудівної) продукції, яка може стати конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках;
.Встановленні знижених ставок податку на прибуток для комерційних банків та інших кредитних установ в разі придбання ними акцій підприємств, що виробляють високотехнологічну конкурентоспроможну продукцію;
.Стимулюванні створення в комерційних банках (перш за все тих, які спроможні ефективно використовувати капітал на структурну перебудову економіки) спеціальних фондів довгострокового кредитування за рахунок включення коштів, що йдуть на їхнє створення, до валових витрат, а також коштів спеціальних агентств з підтримки ліквідності комерційних банків, що здійснюють інвестиційне кредитування;
.Наданні інвестиційного податкового кредиту для суб’єктів підприємництва, які здійснюють ефективні інвестиційні проекти в експортоорієнтованих виробництвах, здатних сформувати спеціалізацію України в міжнародному поділі праці, яка відповідає національним інтересам;
.Звільненні від сплати податку з прибутку на приріст обсягів експорту високотехнологічної продукції порівняно з попереднім роком;
.Скороченні ставки рефінансування для комерційних банків за умови, що кошти, залишені в розпорядженні банків, спрямовуються під пільгові відсотки на інвестування підприємств, які виробляють конкурентоспроможну продукцію відповідно до програм структурної перебудови економіки;
.Гарантуванні і страхуванні експортних кредитів для забезпечення захисту експортерів від довгострокових комерційних (банківських) і політичних ризиків;
.Сертифікації і частковій державній підтримці ефективних експортоорієнтованих проектів, що значно підвищить довіру до них вітчизняних і зарубіжних інвесторів;
.Регулюванні цін і тарифів на продукцію природних монополістів (цін на енергоносії, тарифів на електричну і теплову енергію, транспортних тарифів);
.Забезпеченні першочергового спрямування коштів бюджету розвитку (насамперед надходжень від приватизації стратегічних об‘єктів) на реалізацію інвестиційних експортоорієнтованих проектів.
Не слід перебільшувати значення цих ризиків адже і для експортерів існують різні стратегії управління ними. заходи з управління ризиками:
виключення ринків з високим ступенем ризику зі сфери свого експорту;
географічна диверсифікованість діяльності і курс на створення умов, при яких фірма не занадто залежить від однієї-єдиної країни;
при наявності можливості страхування ризиків особливо привабливі урядові схеми;
структурування експортного бізнесу таким чином, щоб покупець ніс більшу частку ризику. Наприклад, встановлення ціни у твердій валюті й вимога авансу готівкою.
На малих і середніх підприємствах переважає підприємницька модель управління, орієнтована на активну дію. При цій моделі можливі різкі зміни стратегії, адже процес прийняття рішень інтуїтивний, спорадичний і неструктурований. Однак, малі й середні підприємства більш гнучкі, ніж великі, і здатні швидше реагувати на раптові зміни в міжнародному середовищі.
